Залишені напризволяще: солдатки Києва на початку Першої світової війни

Автор(и)

  • Olena Betlii Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.56-66

Ключові слова:

Київ, Перша світова війна, солдатки

Анотація

Перша світова війна змінила ґендерні ролі, структуру родин, практики та уявлення про участь жінок у війні. Попри те, що після демобілізації чоловіки повернулися на свої робочі місця, витиснувши з обмеженого ринку праці жінок, набутий у війні досвід сприяв подальшій жіночій емансипації впродовж усього ХХ ст. Завдяки розвитку міської та жіночої історії чимало проблем, пов’язаних із жіночим досвідом у період Першої світової війни (насамперед у Західній Європі), досліджено. У цій статті зроблено спробу зосередитися лише на одному аспекті, який, на думку авторки, досі залишається поза увагою істориків. Йдеться про вивчення становища дружин призовників, які після мобілізації чоловіків залишалися в місті напризволяще. Цю проблему вивчено у статті на прикладі Києва. На початку війни такі жінки зрідка мали можливість іти працювати. Більшість із них не мали досвіду роботи і часто не знали жодного ремесла. Якщо жінка залишалася з малолітніми дітьми, то вона не могла заробляти навіть поденними роботами. У таких випадках виживання родини залежало від матеріальної допомоги, яку могли надавати державні інституції, Церква та благодійні організації.

У статті розглянуто історіографічні тенденції у вивченні проблематики, охарактеризовано жіноче населення Києва та соціальну політику щодо солдаток на початку війни в Російській імперії. Основна ж частина статті присвячена вивченню прохань, надісланих дружинами призовників Київському Свято-Володимирському братству при Володимирському соборі у серпні – грудні 1914 р. Авторка пропонує розглядати подання цих прохань у рамках аґентності жінок у роки війни. Аналізуючи тексти, вона звертає увагу на умови проживання жінок, джерела та розмір матеріальної допомоги, види робіт, які могли виконувати жінки тощо. Авторка доводить, що клопотання про допомогу є неоціненним джерелом для вивчення жіночої історії початку війни, і доходить висновку, що жінки використовували прохання як інструмент у виробленні нових стратегій виживання.

Біографія автора

Olena Betlii, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА

Посилання

  1. Baidak, Mariana, Bezhuk, Olha.“Ukrainske zhinotstvo v roky Pershoi svitovoi viiny: spektr suspilnykh rolei.”In Ukrainski zhinky u hornyli modernizatsii, pid zah. red. Oksany Kis, 78-105. Kyiv: KSD, 2017.
  2. Baidak, Mariana. “Hromadska diialnist yak sposib emansypatsii zhinky v roky Pershoi svitovoi viiny (na prykladi ukrainok Halychyny).” Ukrainoznavchyi almanakh, vyp. 18 (2015): 119-123.
  3. Baidak, Mariana. “Zhinka v umovakh viiny u svitli povsiakdennykh praktyk (na materialakh Halychyny 1914-1921 rr.).” Dys... kand. ist. nauk: 07.00.01. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, 2017.
  4. Baidak, Mariana. “Prostory zhinochoho povsiakdennia v roky Pershoi svitovoi viiny (na prykladi Halychyny y u svitli osobovykh dzherel).”Istorychni ta kulturolohichni studii, vyp. 6 -7 (2014-2015): 118-133.
  5. Bezhuk, Olha. “Persha svitova viina v systemi binarnykh opozytsii zhinochoho ta cholovichoho dosvidiv,”Narodoznavchi zoshyty132, no.6 (2016): 1294-1302.
  6. Betlii, Olena. “Kiev - gorod problemnykh identychnostei,”InGorod imperii v gody voin i revoliutsyi, 1914-1921, pod redaktsiei Alekseia Millera i Dmytra Chernoho, 272-317. Sankt-Peterburg: Nestor, 2017.
  7. Betlii, Olena. “Chy mozhlyvyi «miskyi povorot» v ukrainskii istoriohrafii? Abo, Choho nas mozhe navchyty zakhidna istoriohrafiia Pershoi svitovoi viiny ta misto Kyiv,”InIstoriia, pamiat, polityka: Zbirnyk naukovykh prats, pod red. Heorhiia Kasianova, 53-72.Kyiv: In-t istorii NAN, 2016.
  8. Bisk I.S. “K voprosu o sotsyalnom sostave naselenyia g. Kieva (po dannym perepisi 1917 g.),” Golos kooperatsii, №15-16 (1919) (otdelnyi ottisk s prilozheniem dvukh tablits). Kiev: «Zhyzn», 1920.
  9. “Vozzvanie k zhenshchynam.”Kievlianin, Iulia 23, 1914.
  10. “Vozzvanye sostoiashcheho pry Kievskom Sviato-Vladimirskom Bratstve komiteta dlia sbora pozhertvovanii v polzu bednykh semeistv zapasnykh i ratnikov opolchenyia Kyevskoi gubernii.”Kievlianin, Iulia 26, 1914.
  11. Voronina, Marina. “Meshkanky mist Kharkviskoi hubernii: henderna dyskryminatsiia ta dynamika zmin (1861-1917 rr).” Dysert. na zdobuttia nauk.st. k.i.n. Kharkiv, 2005.
  12. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti. F. 804. Op. 1. Spr. 2810.
  13. Derzhavnyi arkhiv mista Kyieva. F. 14. Op.1. Spr. 80.
  14. “Ekstrennoe sobranie chlenov Kievo-Vladimirskoho bratstva.”Kievlianin, Iulia 23, 1914.
  15. Kis, Oksana. “Zhinochi oblychchia viiny: kliuchovi temy i pidkhody u zakhidnii feministskii istoriohrafii.”In Zhinky Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy u Druhii svitovii viini : Henderna spetsyfika dosvidu v chasy ekstremalnoho nasylstva : Zb. nauk. statei, za nauk. red. Helinady Hrinchenko, Kateryny Kobchenko, Oksany Kis, 15-39. Kyiv: TOV "Art-knyha", 2015.
  16. Kobchenko, Kateryna. “«Zhinochyi universytet Sviatoi Olhy»: istoriia Kyivskykh vyshchykh zhinochykh kursiv.” K.: MP Lesia, 2007.
  17. “Obiavlenie.”Kievlianin, Iulia 30 yiulia, 1914.
  18. “Obiavlenie.”Kievskie gubernskie vedomosti,Iulia 31 yiulia, 1914.
  19. Troinitski, N.A., red. Pervaia vseobshchaia perepis naseleniia Rossiiskoi imperii 1897 g. (t. XVI: Kievskaia guberniia.). S.-P.: Izdanie tsentr.stat.kom-ta MVD, 1904.
  20. “Prizrenie detei zapasnykh.”Kievlianin, Iulia 29, 1914.
  21. “Prizrenie detei zapasnykh.”Kievlianin,Iulia30, 1914.
  22. Pushkareva, Natalia, Shcherbinin Pavel. “Orhanizatsiia prizreniia semei nizhnikh chinov v gody Pervoi mirovoi voiny.”Zhurnal issledovanii sotsialnoi politiki 3, no.2 (2005): 147-162.
  23. Andrews, Aaron. “Bibliography of urban history 2017.”Urban History44, no. 4 (2017): 726-776.
  24. Bulgakova, Ludmila. “The phenomenon of the liberated soldier’s wife.”In Russia's Home Front in War and Revolution, 1914-22, Volume 3, Book 2: The experience of war and revolution, edited by Lindemeyr, Adele, Read, Christopher, Waldron, Peter, 301-325. Bloomington: Slavica publishers, 2016.
  25. Dombrowski, Nicole Ann. “Soldiers, saints, or sacrificial lambs? Women’s relationship to combat and the fortification of the home front in the twentieth century.”In Women and war in the twentieth century: Enlisted with or without consent, edited by Nicole Ann Dombrowski, 2-37. New York, London: Routldge, 2005.
  26. Ewen, Shane. What is urban history? Cambridge: Polity Press, 2016.
  27. Gerasimov, Ilya. Plebeian Modernity. Social practices, illegality, and the urban poor in Russia, 1906-1916.Rochester: University of Rochester Press, 2018.
  28. Grayzel, Susan, Proctor, Tammy. “Introduction.”In Gender and the Great war, edited by Susan R. Grayzel and Tammy M. Proctor, 1-9. Oxford University Press, 2017.
  29. Grayzel, Susan, Proctor, Tammy. “The scholarship of the First World War.”InGender and the Great war, edited by Susan R. Grayzel and Tammy M. Proctor, 248-258. Oxford University Press, 2017.
  30. Hunt, Karen. “Gender and everyday life.”In Gender and the Great war, edited by Susan R. Grayzel and Tammy M. Proctor, 149-168. Oxford University Press, 2017.
  31. Legieć, Jacek. “Odrobiona lekcja? Reforma systemu opieki nad inwalidami wojennymi i rodzinami żołnierzy w Rosji po wojnie rosyjsko-japońskiej.”In Imperia, narody i społeczeństwa Europy Wschodniej i Środkowej na progu pierwszej wojny światowej, pod redakcją Andrzeja Nowaka przy współpracy Mikołaja Banaszkiewicza, 213-237. Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2016.
  32. Pedersen, Susan. Family, dependence, and the origins of the welfare state. Britain and France, 1914-1945.Cambridge University Press, 1995.
  33. Pluskota, Marion. “Research in urban history: recent Ph.D. theses on gender and the city, 1550-2000.”Urban History41, Issue 03 (2014): 537-546.
  34. Pyle, Emily. “Peasant strategies for obtaining state aid: a study of petitions during World War I.” Russian history, no.1-2 (1997): 41-64.
  35. Richter, Jude. “Philanthropy and welfare in Russia, 1914-1918.”In Russia's Home Front in War and Revolution, 1914-22, Volume 3, Book 2: The experience of war and revolution, edited by Lindemeyr, Adele, Read, Christopher, Waldron, Peter, 11-29. Bloomington: Slavica publishers, 2016.
  36. Scott, Joan. “Gender: a useful category of historical analysis.”The American historical review91, no. 5 (1986): 1053-1075.
  37. Stockdale, Melissa. Mobilizing the Russian nation: patriotism and citizenship in the First World War. Cambridge University Press, 2016.
  38. Thébaud, Françoise. “Understanding twentieth-century wars through women and gender: forty years of historiography.”Translated by Anne Stevens. CLIO, Women, Gender, History, vol. 39, no. 1 (2014): 157-182.

##submission.downloads##

Як цитувати

Betlii, Olena. 2018. «Залишені напризволяще: солдатки Києва на початку Першої світової війни». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 1 (Грудень):56-66. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.56-66.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olena Betlii

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).