Пам’ятник Феліксу Дзержинському на Банковій площі у Варшаві в громадській думці та в політиці декомунізації
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.80-85Ключові слова:
декомунізація, Польська Народна Республіка, політика пам’яті, публічний простір, Інститут національної пам’ятіАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження історії встановлення, функціонування та демонтажу пам’ятника Феліксу Дзержинському, розташованого на Банковій площі у Варшаві, крізь призму суспільної думки, політики декомунізації та формування колективної пам’яті в Польщі. Монумент, встановлений у 1951 р., уособлював символічне закріплення радянського ідеологічного контролю над Польською Народною Республікою, репрезентуючи домінування комуністичної політики пам’яті. Знесення пам’ятника 17 листопада 1989 р. стало одним із перших публічних актів символічної відмови від комуністичної спадщини в Польщі та важливим етапом декомунізації публічного простору. Особливу увагу приділено аналізу суспільних настроїв, дискусій і суперечок, що супроводжували як існування монумента, так і його демонтаж. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, зокрема аналізі публікацій польських медіа, наукових розвідок та офіційних документів, що відображають політичні та культурні контексти подій. Стаття висвітлює символічне значення знесення як колективного жесту протесту, спрямованого на відновлення національної ідентичності та утвердження нових підходів до політики пам’яті в умовах посткомуністичного транзиту. Інтеграція медійних наративів із концепціями історичної пам’яті та політики декомунізації дає можливість простежити еволюцію ставлення польського суспільства до радянської спадщини та окреслити тенденції меморіальної політики сучасної Польщі.
Посилання
- Histmag.org. “Dekomunizacja po polsku.” Accessed November 16, 2014. https://histmag.org/Dekomunizacja-po-polsku-7309.
- Jarosińska, Iwona. “Plac Bankowy i okolice.” In Geografia Słowackiego, edited by Danuta Siwicka and Małgorzata Zielińska, 149–164. Warszawa: IBL PAN, 2012.
- Kałużna, Joanna. “Dekomunizacja przestrzeni publicznej w Polsce — zarys problematyki.” Środkowoeuropejskie Studia Polityczne (2018): 157–171.
- Maievskyi, Oleksandr. “Feliks Dzerzhynskyi — ‘pershyi chekist’ i ‘kryvavyi kat kriz pryzmu plakatu i karykatury.” Z arkhiviv VUChK, HPU, NKVD, KHB 1 (2020): 105–133.
- Przystanek Historia. “Między symboliką niepodległościową a cieniem totalitaryzmu.” Accessed March 2, 2022. https://przystanekhistoria.pl/pa2/tematy/dekomunizacja/90254,Miedzy-symbolika-niepodleglosciowa-a-cieniem-totalitaryzmu.html.
- Pleskot, Patryk. “Emil Barchański: Ostatnia ofiara Dzierżyńskiego?.” Biuletyn IPN 2 (2016): 47–51.
- Wyborcza.pl. “30 lat temu rozebrano pomnik Feliksa Dzierżyńskiego. A co się stało z nim później?”. Accessed November 17, 2019. https://warszawa.wyborcza.pl/warszawa/7,164950,25417584,30-lat-temu-rozebrano-pomnik-feliksa-dzierzynskiego--a-co-sie.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Anton Cherepiuk

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

