Уряд ката в Гетьманщині середини XVIII ст.

Автор(и)

  • Andrii Sapronov Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.31-41

Ключові слова:

кат, містр, тортури, Гетьманщина, покарання, злочинець, в’язниця

Анотація

У статті здійснено спробу окреслити основні засади роботи ката в Гетьманщині в середині XVIII ст. (принцип рекрутування, розмір плати, термін служби). Ката розглянуто насамперед як посадову особу, службовця, урядника, елемент системи правосуддя – виконавця тортур, тілесних покарань чи смертної кари.

З огляду на те, що катівське ремесло було поширене на території всього Європейського континенту, спершу проаналізовано окремі аспекти функціонування професії в Європі: час та причини виникнення, службові та додаткові обов’язки ката, ставлення до нього, термін служби.

Досліджено визначення становища ката, його адміністративно-правовий статус у правничих джерелах Гетьманщини: Литовських статутах, «Правах, по которымъ судится малороссійскій народъ». Останній документ врегульовував порядок проведення допитів, використання тортур, процедуру виконання смертної кари та розмір зарплатні містра.

Також проаналізовано записи в актових книгах другої половини XVII – початку XVIII ст., в результаті зроблено висновок, що кат був не єдиною особою, котра здійснювала тортури над злодіями, у цих документах є неодноразові згадки про покарання порушників міськими слугами (осавульцем або сотським), проте смертну кару виконував лише кат.

 

Матеріал надійшов 15.03.2018

Біографія автора

Andrii Sapronov, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Магістр історії, аспірант Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Посилання

  1. Aktovyye knigi Poltavskogo gorodovogo uryada ХVІІ veka. Spravy potochnyye 1664-1671, ed. Vadim Modzalevskii. Chernigov: Izd. Chernigovskoy gubernskoy uchenoy arkhivnoy komissii, 1912.
  2. Akty Meyskogo uryada 1612-1699 gg. Kiyevskaya starina 4 (1892): prilozh. 1-32, Kiyevskaya starina 5 (1892): prilozh. 33-48, Kiyevskaya starina 6 (1892): prilozh. 49-64, Kiyevskaya starina 7 (1892): prilozh. 65-112.
  3. Davies, Owen, and Francesca Matteoni. “А virtue beyond all medicine»: The Hanged Man's Hand, Gallows Tradition and Healing in Eighteenth- and Nineteenth-century England”. Social History of Medicine 28, no. 4 (2015): 686-705.
  4. Dilova dokumentatsiia Hetmanshchyny XVIII st.: zb. dokumentiv. Ed. by Liubov Dubrovina. Kyiv: Naukova dumka, 1993.
  5. Dilova I narodno-rozmovna mova XVIII st. Materialy sotennykh kantseliariii ratush Livoberezhnoi Ukrainy: zbirka, ed. Vitalii Peredriienko. Kyiv: Naukova dumka, 1976.
  6. Dysa, Kateryna. Istoriia z vidmamy: Sudy pro chary v ukrainskykh voievodstvakh Rechi Pospolytoi XVII-XVIII stolittia. Kyiv: Krytyka, 2008.
  7. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 2 t. T. 2, D - Ь. Ed. Yaroslav Rudnytskyi. Ottava: UM-MAN-Tovarystvo plekannia ridnoi movy, 1982.
  8. Fasmer, Maks. Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka: v 4 t. T. 2, (E - Muzh), per. s nem. idop. Olega Trubacheva. Moskva: Progress, 1986.
  9. Fasmer, Maks. Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka: v 4 t. T. 3,(Muza - Syat), per. s nem. idop. OlegaTrubacheva. Moskva: Progress, 1987.
  10. Friedland, Paul. Seeing Justice Done: The Age of Spectacular Capital Punishment in France. Oxford: Oxford University Press, 2012.
  11. Fuko, Mishel. Nadzirat I nakazyvat: Rozhdeniye tyurmy. Per. s frants. Vladimira Naumova pod red. Iriny Borisovoy. Moskva: Ad Marginem, 1999.
  12. Fuko, Mishel. Volya k istine: po tu storonu znaniya. Vlasti I seksualnosti. Raboty raznykh let. Per. s frants. SvetlanyTabachnikovoy. Moskva: Kapral, 1996.
  13. Gaziński, Radosław. “Urząd Kata w Gorzowie w II połowie XVII i XVIII wieku”. Nad warciański Rocznik Historyczno-Archiwalny 9 (2002): 79-87.
  14. Holov. red. Melnychuk Oleksandr. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 7 t. T. 2, D - Koptsi. Kyiv: Nauk. dumka, 1985.
  15. Kantorovich, Ernst. Dva tela korolya. Issledovaniye po srednevekovoy politicheskoy teologii. Per. s angl. Mikhaila Boytsova i Anny Sereginoy. Moskva: Izd-vo Instituta Gaydara, 2015.
  16. Kizik, Edmund. “Uroczystości przy remontach szubienicy I pręgierzy w Gdańsku od drugiej połowy XVI do początku XIX wieku. Przyczynek do dziejów ceremonii publicznych w okresienowożytnym”. Czasy Nowożytne 24 (2011): 77-89.
  17. Knigi tretiye meskiye Peratinskiye. V Storozhenki: familnyy arkhiv: v 8 t. T. 6. Sost. Andrey Storozhenkoi Nikolay Storozhenko. 1-388. Kiyev: Tipografiya tovarishchestva G. L. Frontskevicha, 1908.
  18. Kollmann, Nancy Shields. Prestupleniye I nakazaniye v Rossii rannego Novogo vremeni. Per. s angl. P. Prudovskogo, M. Menshikovoy, A. Vorobyeva, E. Kirianovoy, E. Domninoy. Nauch. red. A. Kamenskiy. Moskva: Novoye literaturnoyeo bozreniye, 2016.
  19. Kozytskyi, Andrii, Stepan Bilostotskyi. Kryminalnyi svit staroho Lvova. Lviv: Afisha, 2002.
  20. Lenchenko, Volodymyr. «Stolytsia Hetmanshchyny Hlukhiv za planamy XVIII stolittia.» Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk 13/14 (2009): 223-240.
  21. Levinson, Kirill. Palach v srednevekovom germanskom gorode: chinovnik, remeslennik, znakhar. V Gorod v srednevekovoy tsivilizatsii Zapadnoy Evropy: v 4 t. T. 3. Otv. red. Adelaida Svanidze, 223-231. Moskva: Nauka, 2000.
  22. Levytskyi, Orest. “Vzglyad na remeslo palacha v staroy Malorossii.” Kiyevskaya starina 12 (1899): 390-398.
  23. Levytskyi, Orest. Po sudakh Hetmanshchyny. Narysy narodnoho zhyttia Hetmanshchyny 2-oi polovyny XVII viku. Peredm., red. i per. Mykoly Horbania. Kharkiv: Rukh, 1930.
  24. Lokhvytska ratushna knyha druhoi polovyny XVII st.: (zb. Aktovykh dokumentiv), ed. Olha Mashtabei, Viktor Samiilenko, Borys Sharpylo. Kyiv: Naukova dumka, 1986.
  25. Lonza, Nella. “The figure of executioner in Dubrovnik between social acceptance and rejection (fourteenth to eighteenth century).” Dubrovnik Annals 20 (2016): 93-108.
  26. Ohloblyn, Oleksandr. Hetman Ivan Mazepa I yoho doba. Red. Liubomyr Vynar, upor. Ihor Hyrych, Alla Atamanenko. New-York, Kyiv, Lviv, Paryzh, Toronto, 2001.
  27. Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye pervoye: u 45 t. T. 11, 1740-1743. Sankt-Peterburg: Tip. II Otd-niyasobstv. E. I. V. kantselyarii, 1830.
  28. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. 1743. Ed. by Yurii Shemshuchenko. Kyiv: [b.v.], 1997.
  29. Serdiuk, Ihor. Malenkyi doroslyi: Dytyna i dytynstvo v Hetmanshchyni XVIII st. Kyiv: K.I.S., 2018.
  30. Shust, Roman. Denha. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. T. 2,H - D, holov. red. Valerii Smolii, 333-334. Kyiv: Naukovadumka, 2004.
  31. Shust, Roman. Shostak. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. T. 10,T - Ya, holov. red. Valerii Smolii, 654. Kyiv: Naukovadumka, 2013.
  32. Spierenburg, Pieter. The Spectacle of Suffering. Executions and the Evolution of Repression: From Preindustrial Metropolis to the European Experience. Cambridge: Cambridge University Press, 1984.
  33. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho: u 3 t. T. 1, Statut Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1529 roku. Ed. by Serhiia Kivalova, Petra Muzychenka, Anatoliia Pankova. Odesa: Yurydychna literatura, 2002.
  34. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho: u 3 t. T. 2, Statut Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1566 roku. Ed. by Serhiia Kivalova, Petra Muzychenka, Anatoliia Pankova. Odesa: Yurydychna literatura, 2003.
  35. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho: u 3 t. T. 3, Statut Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1588 roku: V 2 kn. Kn. 2. Za red. Serhiia Kivalova, Petra Muzychenka, AnatoliiaPankova. Odesa: Yurydychnaliteratura, 2004.
  36. Stuart, Kathy. Defiled Trades and Social Outcasts: Honour and Ritual Pollution in Early Modem Germany. Cambridge: Cambridge University Press, 1999.
  37. Studenkin, Gavriil. “Zaplechnyyemastera. Istoricheskiyocherk”. Russkaya starina 8, № 8 (1873): 201-224.
  38. Tokarczyk, Roman. “Tortury I egzekucje w etyce kata.” Analiza I Egzystencja 22 (2013): 97-124.
  39. Topolskyi, Yezhy. Yak my pyshemo I rozumiiemo istoriiu. Taiemnytsi istorychnoi naratsii. Translated by Nadiia Honcharenko, ed. Yurii Voloshyn. Kyiv: K.I.S., 2012.
  40. Trefolev, Lev. “Zaplechnyy master.” Russkiy arkhiv 7-8 (1868): 1064-1068.
  41. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 10237. - 45 ark.
  42. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 11708. - 9 ark.
  43. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 12166. - 6 ark.
  44. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 12278. - 5 ark.
  45. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 12301. - 8 ark.
  46. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 16828. - 8 ark.
  47. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 2355. - 16 ark.
  48. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 6146. - 5 ark.
  49. TsDIAK. - F. 51. - Op. 3. - Spr. 6892. - 7 ark.
  50. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv (TsDIAK). - F. 51. - Op. 3. - spr. 10075. - 16 ark.
  51. Wojtucki, Daniel. “Miejskii regimentowy kat na Śląsku I Górnych Łużycach w XVI-XVIII wieku.” Kwartalnik Historii Kultury Materialnej 62, № 3 (2014): 403-419.
  52. Yakovenko, Natalia. Paralelnyi svit. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI-XVII st. Kyiv: Krytyka, 2002.
  53. Zinoviiv, Klymentii. Virshi. Prypovisti pospolyti. Ed. Inna Chepiha. Kyiv: Naukova dumka, 1971.

##submission.downloads##

Як цитувати

Sapronov, Andrii. 2018. «Уряд ката в Гетьманщині середини XVIII ст». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 1 (Грудень):31-41. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.31-41.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Andrii Sapronov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).