Символічне у професійному дискурсі пізньорадянського машинобудівника

Автор(и)

  • Olena Ostapchuk магістр історії та археології Донецького національного університету імені Василя Стуса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.49-53

Ключові слова:

символічне, професійний дискурс, індустріальна субкультура

Анотація

При вивченні професійних культур, як особливих систем смислів, які поділяє спільнота людей, що працює на промисловому підприємстві, постає запитання: у який спосіб нова людина у професійному співтоваристві або організації отримує і закріплює знання про певну культуру, тобто формує власний професійний дискурс? Для цього існують уже сформовані соціальні механізми професійного, як-от символи, міфи, ритуали, мова та контроль. Як носія професійної традиції представлено виробничу спільноту – робітників машинобудівних заводів у 1970–1980-х рр. Запропоновано розглянути внутрішні просторові маркери символічного через аналіз заломлення пам’яті у персональних біографіях машинобудівників. Мова йде про внутрішній простір професії, до якого доступ чужинців був обмежений. Ця локація збігається із поняттям «професійної чистоти», що дає можливість уникати не пов’язаних із професією тем. Саме такий тип комунікації переважає у робочому цеху, з актуалізованим контролем повсякденних взаємодій у межах професійного. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що символічне, як маркер професійного, було водночас і дискурсом професійної прагматики та статусу, і об’єктом прив’язки ритуалів консолідації для підтвердження спільноти працівників, і регулівною проекцією соціального контролю. Очевидно, символічне у професійному дискурсі машинобудівників не обмежувалося пізньорадянським хронологічним контекстом і не було новим, але поставало таким, яке пересічна людина приймала та була в ньому впевнена.

Матеріал надійшов 08.03.2020

Посилання

  1. Alasheev, S. Iu. “Neformalnye otnosheniia v protcesse proizvodstva: «vzgliad iznutri».” Ekonomicheskaia sotciologiia 2 (1995): 12–19.
  2. Bajburin, A. K. “Semioticheskij status veshhej i mifologija.” Material’naja kul’tura i mifologija: Sbornik MAJe 37 (1981): 215–226, 216.
  3. Burde, Per. Sotciologiia sotcialnogo prostranstva. Sankt-Peterburg: Aleteiia, 2005.
  4. Kassirer, Je. Filosofija simvolicheskih form. Vol. 1. Jazyk. Moskva; Sankt-Peterburg: Universitetskaja kniga, 2002.
  5. Liudmyla, 1960. Interviewed by author. July 9, 2015.
  6. Liudtke, A. Istoriia povsednevnosti v Germanii: Novye podkhody k izucheniiu truda, voiny i vlasti. Moskva: ROSSPEN, 2010.
  7. Mykola, 1954. Interviewed by author. June 21, 2015.
  8. Nina, 1961. Interviewed by author. August 20, 2016.
  9. Oleksandr, 1946. Interviewed by author. August 1, 2018.
  10. Radianska Donechchyna. 1960–1970.
  11. Romanov, P. V., and E. R. Jarskaja-Smirnova. “Mir professij kak pole antropologicheskih issledovanij.” Jetnograficheskoe obozrenie 5 (2008): 3–17.
  12. Serhii, 1959. Interviewed by author. October 11, 2018.
  13. Shhepanskaja, T. B. “Proekcii social’nogo kontrolja v prostranstve professii.” Jetnograficheskoe obozrenie 5 (2008): 20–29.
  14. Sotsialistychnyi Donbas. 1960–1970.
  15. Tompson, E. Predislovie k knige “The making of the English working class.” Transl. Mikhail Piskunov. http://anticapitalist.ru/archive/teoriya/stati/1766.html.
  16. Uhl, Katharina. “«Oppressed and Brainwashed Soviet Subject» or «Prisoners of the Soviet Self»? Recent Conceptions of Soviet Subjectivity.” Bylye Gody 28, no. 2 (2013): 4–10.
  17. Vail, P., and A. Genis. 60-e. Mir sovetskogo cheloveka. Moskva: AST; CORPUS, 2013.
  18. Yelyzaveta,1960. Interviewed by author. May 15, 2015.

##submission.downloads##

Як цитувати

Ostapchuk, Olena. 2020. «Символічне у професійному дискурсі пізньорадянського машинобудівника». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 3 (Грудень):49-53. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.49-53.