Oбраз «ідеального короля» в інструкціях послам Руського воєводства на сейми 1669–1673 років
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.13-18Ключові слова:
король, Міхал І Вишневецький, інструкція сеймовим послам, передсеймові сеймики, Руське воєводство, сеймАнотація
У статті проаналізовано сприйняття шляхтою трьох сеймикових кіл Руського воєводства короля Міхала І Вишневецького. Джерелом для цієї розвідки стали формули пошанування, вміщені в інструкціях послам на сейм 1669–1673 рр. Згадка та подяка монаршій особі були обов’язковою їх частиною. Здебільшого її прописували у вступній клаузулі, після зазначення часу й місця парламентського зібрання та імен обраних послів. У шляхетському соціумі Речі Посполитої сформувалися дві опінії щодо особи правителя: ідеальна, що побутувала в мовно-писемній традиції, та реальна, яка опиралася на реляціях панівної еліти з троном. У документальних джерелах, що проливають світло на діяльність шляхетських зібрань, відображено «портрет зразкового правителя», якого би бажали бачити політично активні репрезентанти шляхетського стану. Ідеальні образи короля-батька й мужнього рицаря були елементами світоглядної культури шляхти. У статті продемонстровано, як відрізнялося реальне ставлення річпосполитської еліти від описаного в інструкціях послам на сейм на прикладі одного короля.
Посилання
- Akta grodzkie i ziemskie czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. T. XXI: Lauda sejmikowe. T. II. Lauda wiszeńskie 1648–1673 r. Opracował Antoni Prochaska. Lwów: Z drukarni E. Winarza we Lwowie, 1911.
- Akta grodzkie i ziemskie czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanegobernardyńskiego we Lwowie. T. XXII: Lauda sejmikowe. T. III. Lauda wiszeńskie 1673–1732 r. Opracował Antoni Prochaska. Lwów: Z drukarni E. Winarza we Lwowie, 1914.
- Akta grodzkie i ziemskie czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. T. XXIV: Lauda sejmikowe Halickie 1575–1695 r. Wydał Antoni Prochaska. Lwów: Nakładem Towarzystwa Naukowego z zasiłkiem Funduszu Kultury Narodowej z pierwszej związkowej drukarni we Lwowie, 1931.
- Archiwum Państwowe w Lublinie: Księgi Grodzkie Chełmskie, Relacje, Manifestacje, Oblaty, nr 89, 764 s.; nr 90, 1847 s.; nr 91, 845 s.
- Augustyniak, Urszula. Historia Polski 1572–1795. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008.
- Augustyniak, Urszula. Wazowie i “królowie rodacy”. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper, 1999.
- Czamańska, Ilona. Wiśniowieccy. Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007.
- Kaniewski, Jacek. Sejmiki koronne wobec problemów wewnętrznych Rzeczypospolitej za panowania Michała Korybuta Wiśniowieckiego (1669–1673). Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2014.
- Kriegseisen, Wojciech. Samorząd szlachecki w Małopolsce w latach 1669–1717. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1989.
- Opaliński, Edward. Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587–1652: system parlamentarny a społeczeństwo obywatelskie. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1995.
- Opaliński, Edward. “Postawa szlachty polskiej wobec osoby królewskiej jako instytucji w latach 1587–1648: próba postawienia problematyki”. Kwartalnik Historyczny 90 (4) (1983): 791–808.
- Starchenko, Natalia. “Obraza korolivskoho maiestatu: volynski repliky ostannoi tretyny XVI st.”. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi 15 (2015): 104–134.
- Wierzbicki, Leszek A. “Szlachta lubelska wobec króla Michała Korybuta Wiśniowieckiego (w świetle akt sejmikowych)”. Res Historica 17 (2004): 11–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Marta Znak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).