Більше ніж путівник: емоційний відгук і особисті враження від мандрівок до Києва в подорожніх записках зламу XVIII–XIX ст.
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.18-25Ключові слова:
подорожні записки, Київ, Російська імперія, путівники, ХІХ століттяАнотація
У статті на прикладі подорожніх записок трьох авторів: німецького лікаря Оттона фон Гуна, російського письменника-сентименталіста Владіміра Ізмайлова та російського князя Івана Михайловича Долгорукова, які відвідали Київ на початку ХІХ ст., розглянуто ті риси записок, що відрізняють їх від путівників, які з’являться трохи пізніше – в середині ХІХ ст. Попри деякі спільні аспекти, як-от місця, обов’язкові для відвідання, захоплення святинями і старовиною, ці два різновиди подорожньої літератури мали і значні відмінності. Адже кожен із мандрівників мав власний порядок денний, що визначав унікальність його маршруту. А найголовніше – подорожні записки, на відміну від путівників, фіксували живу реакцію людей на те, що вони бачили в місті. Ця реакція залежала від багатьох факторів: віку, характеру, особистих уподобань мандрівника. Окрім того, подорожні записки відображали повсякденні практики міста і містян, а також особисті спостереження і враження від них подорожнього.
Матеріал надійшов 16.03.2018
Посилання
- Blanton, Casey. Travel Writing: The Self and the World. New York and London: Routledge, 2002.
- Dysa, Kateryna. “Obraz modernoho mista u putivnykakh po Kyievu mezhi 19-20 st.” In Zhyvuchy v modernomu misti: Kyiv kintsia 19 - seredyny 20 st.,edited by Olena Betlii, Kateryna Dysa and Ol’ha Martyniuk, 82-96. Kyiv: Dukh i Litera, 2017.
- Dysa, Kateryna. L. “Putivnyk yak dzerkalo smaku: Estetychni sudzhennia na storinkakh kyivskykh putivnykiv zlamu 19-20 st.” Naukovi zapysky NaUKMA 194:Istorychni nauky (2017):47-59.
- Dysa, Kateryna L. “Putivnyky dlia palomnykiv do Kyieva seredyny ХІХ st.: zakladennia kanonu?” Naukovi zapysky NaUKMA 169: Istorychni nauky (2015): 24-29.
- Forster Edward M. A Room with a View. Accessed 02.03.2018. Project Gutenberg: https://www.gutenberg.org/files/2641/2641-h/2641-h.htm.
- Maksymovych, Mykhailo. Palomnik kievskyi ili putievoditiel po monastyriam i tserkvam kievskym dlia bogomoltsev, poseshchaiushchikh sviatyniu Kieva. Kiev: Unyversytetskaia tipohrafyia, 1854.
- Poverhnostnyie zamechaniia podoroge ot Moskvy v Malorossiiu v oseni 1805 goda. Sochineniia Ottona fon Guna. Moscow: Tipografiya Platona Beketova, 1806.
- “Puteshestvie v Kiev v 1817 godu, soch. kn. Ivana Mihaylovicha Dolgorukogo." Chteniia v Obschestve istorii i drevnostej Rossijskih pri Moskovskom universitete 2(1870): 1-208.
- Puteshestvie v poludennuiu Rossiiu Vladimira Izmajlova. Moscow: v tipografiiakh. Klaudiya, 1805.
- Sputnik po g. Kievu. Illiustrirovannyiy putevoditel po Kievu i ego okrestnostiam. Izdanie 7-oe S. M. Boguslavskogo.Kiev: Tipografiia “Poslednyaya novost”, 1912.
- Thompson Clayton. Travel Writing: The New Critical Idiom. London and New York: Routledge, 2011.
- Tolochko Alexey. “Ot ‘rossijskogo Ierusalima’ k ‘slavyanskim Pompeyam’” In Kievskaya Rus’ i Malorossiya v ХІХ veke, 153-176. Kyiv: Laurus, 2012.
- Tolochko Alexey. “Rossiia ‘otkryvaet’ Ukrainu.” Kievskaya Rus i Malorossiya v ХІХ veke, 47-134. Kyiv: Laurus, 2012.
- Ukazatel svyatyini i sviaschennykh dostopamyatnostej Kieva, kak v samom gorode, tak i v ego okrestnostiah dlia palomnikov, poseschaiuschih sviatyie mesta kievskie. Kiev: Tip. Kievo-Pecherskoy lavry, 1853.
- Whitefield Peter. Travel: A Literary History. Oxford: Bodleian Library, 2011.
- Youngs Tim. The Cambridge Introduction to Travel Writing. Cambridge: Cambridge University Press, 2013.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Kateryna Dysa
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).