Родини мешканців села Давидівка Пирятинської протопопії (за даними сповідного розпису 1765 р.)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.26-30Ключові слова:
сповідний розпис, домогосподарство, родина, сімейні зв’язки, проста сім’я, розширена сім’я, мультифокальна сім’яАнотація
Статтю присвячено проблемі демографічного розвитку козацької держави Гетьманщини наприкінці ранньомодерного часу, а точніше локальній історії родини тогочасного традиційного суспільства. У центрі дослідницької уваги – сім’я та мережа родинних зв’язків мешканців села Давидівка Яблунівської сотні Лубенського полку – одного з типових українських сіл Гетьманщини другої половини XVIII ст. У статті на основі облікових даних сповідного розпису 1765 р. проаналізовано показники загальної та середньої населеності домогосподарств і чисельності родин, поколінний склад, типологію і структуру сімейних утворень різних груп сільського соціуму Давидівки – духовенства, козаків і селян. В основу дослідження покладено найпоширенішу в сучасній історико-демографічній науці класифікацію родинних домогосподарств британського історика Пітера Ласлетта. Встановлено, що в Давидівці у 1765 р. прості нуклеарні сім’ї значно поступалися за чисельністю складним формам сімейної організації.
Матеріал надійшов 05.04.2018
Посилання
- Voloshyn, Yurii. “Naselenist domohospodarstv i struktura rodyn meshkantsiv Poltavy druhoi polovyny XVIII st. (za materialamy spovidnykh rozpysiv).” Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii 10 (2013): 31-50.
- Voloshyn, Yurii. Rozkolnytski slobody na terytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istoryko-demohrafichnyi aspekt). Poltava: ASMI, 2005.
- Heneralnyi opys Livoberezhnoi Ukrainy 1765-1769 rr. Pokazhchyk naselenykh punktiv. Kyiv, 1959.
- Derzhavnyi arkhiv Poltavskoi oblasti (DAPO), F. 801, Op. 1, Spr. 58.
- Perkovskij, Arnold. “O lyudnosti ukrainskogo dvora i velichine semi vo vtoroj polovine XVIII veka (po materialam Rumyancevskoj opisi i cerkovnoj statistiki).” V Problemy istoricheskoj demografii SSSR, 104-111. Tallin, 1977.
- Romanova, Oksana. “Spovidalni knyhy Kyivskoi mytropolii XVIII st. Yak sposib tserkovnoho kontroliu za moralliu parafiian.” Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 4 (2008): 122-148.
- Sakalo, Oleksandr. “Typolohiia i struktura domohospodarstv silskoho naselennia Hetmanshchyny druhoi polovyny XVIII st.: na prykladi Lubenskoho polku.” Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. Stupenia kand. ist. nauk, Kyiv, 2011.
- Yakymenko, Oleksandr. “Istoryko-demohrafichni kharakterystyky selianskoi rodyny u druhii polovyni VXIII st. (na prykladi sela Kruta Buda Starodubskoho polku).” Naukovi zapyskyVinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Istoriia 23 (2015): 184-189.
- Hammel, Eugene, and Laslett Peter. “Comparing household structure over time and between cultures.” Comparative Studies in Society and History 16, no. 1 (1974): 73-109.
- Kuklo, Cezary. Demografia Reczуpospolitej przedrozbiorowej. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Svitlana Dudka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).