Лютнева революція 1917 року на периферії: поведінка киян у дні повалення монархії

Автор(и)

  • Olga Skorokhod Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.50-55

Ключові слова:

Лютнева революція, Київ, ставлення, реакція, населення, Київська міська дума

Анотація

Фокус статті спрямований на дослідження поведінки населення Києва в період піка Лютневої революції, з 28 лютого до 3 березня 1917 р. Для Києва цей період є часом між отриманням 28 лютого першої офіційної телеграми з Петрограда про революцію та публікацією в міських газетах офіційного повідомлення про повалення монархії 3 березня. Поруч із циркулюванням чуток помітна схильність населення міста до документального підтвердження інформації. Це відбувалося у формі поширення телеграми з Петрограда, пошуку друкованих оголошень про події або отримання новин від гласних Київської міської думи, редакцій газет та офіційних осіб. У висловленні ставлення до подій та формування революційного дискурсу каталізатором стали громадські організації. Представники влади прагнули вживати заходів задля убезпечення від можливих антиреволюційних виступів. Спостерігалася конкуренція між Київською міською думою та командуванням Київського військового округу за вплив на формування громадської думки щодо зміни влади.

Біографія автора

Olga Skorokhod, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр історії НаУКМА

Посилання

  1. Bariatynskaia Maryia. Moia russkaia zhyzn. Vospomynanyia velykosvetskoi damy. Moskva: Tsentrpolyhraf, 2006.
  2. Basara, Halyna. Ukrainske provintsiine misto yak politychne i sotsiokulturne yavyshche u dobu natsionalno-demokratychnoi revoliutsii (berezen 1917 — kviten 1918 rr.): Avtoref. dys... kan. ist. n. Kyiv, 2003.
  3. Betlii, Olena. “Kiev - gorod problemnykh ydentychnostei”. In Horoda imperii v hody Velykoi voiny i revoliutsii, red. A. Myller, D. Chernyi, 272-317. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoryia, 2017.
  4. Boiko, Olena. Narysy zhyttia Kyieva. 1919 rik: polityka i povsiakdennist. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2015.
  5. Buldakov, Vladimir. Krasnaia smuta: pryroda y posledstvyia revoliutsyonnoho nasylyia. Moskva: ROSSPЭN: fond «Prezydentskyi tsentr B. N. Eltsyna», 2010.
  6. Verstiuk, Vladyslav. “Revoliutsiina vlada i suspilstvo: mekhanizmy vzaiemovplyvu ta vzaiemodii», Problemy vyvchennia istorii Ukrainskoi revoliutsii 1917 - 1921 rr, no 8 (2012): 5-43.
  7. Holdenveizer, Aleksei. “Iz kyevskykh vospomynanyi”. In Revoliutsyia na Ukrayne po memuaram belykh. Kiev, 1990.
  8. Hrushevskyi, Mykhailo. “Spomyny”, Kyiv, no 8 (1989): 103-154.
  9. Doroshenko, Dmytro. Moji spohady pro nedavnie mynule (1914-1920). Naukovo-populiarne vydannia. Kyiv: Tempora, 2007.
  10. IR NBUV. - Fond 96. Yermolov O. P. - Sprava 133. «Pototskyi A. V. Vypusknik Pavlovskogo voennogo uchylyshcha, komandir roty 4-ho batalona leib-gvardii Pavlovskogo polka. Dnevnyk 24 fevralia - 1 aprelia 1917 hoda».
  11. Kyevlianyn, no 62 (1917, 3 marta).
  12. Kyevskaia mysl, no 61 (1917, 2 marta).
  13. Kyevskaia mysl, no 62 (1917, 3 marta).
  14. Kyevskaia mysl, no 63 (1917, 4 marta).
  15. Kyevskaia mysl, no 64 (1917, 5 marta).
  16. Kolonytskyi, Boris. Symvoly vlasti i borba za vlast. K izuchenyiu politicheskoi kultury rossyiskoi revoliutsii 1917 goda. Sankt-Petrburg: Lyky Rossii, 2012.
  17. Kupchyk, Yana. “Rozvytok munitsypalnykh pidpryiemstv v Kyievi (1917-1919”, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia, no 123 (2014): 25-28.
  18. Oberuchev, Konstantin. V dny revoliutsii (Vospomynanyia uchastnyka velykoi russkoi revoliutsyy 1917go goda). New-York: First Russian Publishing Corporation, 1919.
  19. Poslednye novosti, no 4364, vechernyi. (1917, 3 marta).
  20. Poslednye novosti, no 4368, vechernyi (1917, 5 marta).
  21. Skalskyi, Vitalyi. «Vidchuttia revoliutsii»: kyiany na pochatku bereznia 1917 roku. In Visimnadtsiata naukova sesiia Oseredku Naukovoho tovarystva im. Shevchenka u Cherkasakh: Materialy dopovidei na zasidanniakh sektsii i komisii, 5-27 bereznia 2007 r. Za red. V. Masnenka. Cherkasy: Oseredok NTSh u Cherkasakh, 2008: 85-94.
  22. Skorokhod, Olha. “Liutneva revoliutsiia: reaktsiia naselennia na zminu vlady ta vybukh revoliutsiinoi stykhii v Kyievi na pochatku 1917 roku”, Mahisterium. Istorychni studii, No 28 (2007): 23-29.
  23. Skorokhod, Olha. “Dynamika stavlennia hromadskosti do predstavnykiv dynastii Romanovykh u Kyievi u berezni 1917 roku”, Kraieznavstvo. Naukovyi zhurnal, no 1/2 (98/99) (2017): 50-62.
  24. TsDAVO. - F. 3876. Biletskyi Leonid Tymofiiovych (1882 1955) - literaturoznavets, doktor filolohii, chlen Partii sotsialistiv-federalistiv, prezydent UVAN, rektor Ukrainskoho vysokoho pedahohichnoho instytutu im. M. Drahomanova u m. Prazi . - Op. 1. - Sp. 3. «L. Biletskyi. Moi spomyny».
  25. Figes, Orlando. A People's Tragedy: Russian Revolution 1891-1924. London: Jonathan Cape, 1996.

##submission.downloads##

Як цитувати

Skorokhod, Olga. 2018. «Лютнева революція 1917 року на периферії: поведінка киян у дні повалення монархії». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 1 (Грудень):50-55. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.50-55.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olga Skorokhod

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).