Рецензія на: Максим Яременко. Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті. – Львів : Видавництво УКУ, 2017. – 272 с.

Автор(и)

  • Yurii Voloshyn Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.94-99

Анотація

Головною дослідницькою проблемою чергової книжки Максима Яременка, виданої як четвертий том щойно започаткованої Українським католицьким університетом серії «Київське християнство», є інкорпорація Київської православної митрополії до складу новоствореної уніфікованої імперської синодальної Церкви. Як і в попередній своїй монографії, дослідник суттєво коригує усталені стереотипи, які сформувались в українській історіографії під впливом т. зв. «національної парадигми». У цьому випадку йдеться про доволі міцно вкорінене твердження, що після зміни у 1686 р. Київською митрополією свого підпорядкування з Константинополя на Москву церковне життя в Україні було перебудоване за московським зразком, а всі «національні» традиції знищені. Дослідник підважує це емпірично, шляхом ретельного дослідження внутрішнього життя церкви, а також пробуючи відповісти на питання, яке, як видається, до нього ще ніхто не ставив: наскільки успішними були процеси якісного перетворення української церкви на частину синодальної?

Біографія автора

Yurii Voloshyn, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Доктор історичних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

##submission.downloads##

Як цитувати

Voloshyn, Yurii. 2018. « – 272 с». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 1 (Грудень):94-99. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.94-99.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Yurii Voloshyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).