Наречення імені та пошанування східнослов’янських святих в українсько-російських контактних зонах наприкінці XVIII ст.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.87-102

Ключові слова:

київські та московські місяцеслови, наречення імені, культи святих, релігійна культура, Київ, Білопілля

Анотація

Наприкінці XVIII ст. церковні календарі (місяцеслови, святці), що їх друкували у Києві та Москві, майже не відрізнялися за складом позицій. Київський календар охоплював сотню східнослов’янських святих, причому дві третини із них були російськими або канонізованими у Московській державі давньоруськими подвижниками. У статті на прикладі наречення іменами немовлят (обрання небесних патронів) проаналізовано популярність культів місцевих і російських святих. Дослідження зосереджено на українсько-російських контактних зонах – тих, що сусідили із російськими теренами і/або де жили поруч дві етнічні групи. Автор припускає, що саме у таких регіонах у наданні імен було більш вираженим пошанування російських подвижників, аніж там, де мешкав лише український етнос. Вивчення шанування східнослов’янських небесних патронів неможливе без з’ясування практики надання імен немовлятам та рівня свободи священника у користуванні святцями, тож спочатку розглянуто способи наречення хлопчиків і дівчаток. Аналіз метричних книг м. Білопілля на Слобожанщині та Печерської частини м. Києва свідчить, що називання немовлят на честь східнослов’янських святих не становило більше ніж 10 % усіх випадків надання імен. Якщо священники мали можливість обирати між російськими/київськими та іншими небесними патронами, то значно частіше схилялися на корить других.

Матеріал надійшов 11.03.2020

Біографія автора

Maksym Yaremenko, доктор історичних наук, професор кафедри історії НаУКМА

m.yaremenko@ukma.edu.ua

Посилання

Akafisty s kanony. Kyiv, 1783.

Akafisty s kanony. Kyiv, 1798.

Berlynskyi, Maksym. Istoriia mista Kyieva, edited by Mykhailo Braichevskyi. Kyiv: Naukova dumka, 1991.

Istoriko-statisticheskoe opisanie Har’kovskoj eparhii. Otdelenie ІІІ. Uezdy Ahtyrskij i Bogoduhovskij, Sumskij i Lebedinskij. Moskva, 1857.

Ivanytska, I. O. “Rozvytok pysma na Slobozhanshchyni v kintsi XVII – na pochatku XVIII st.” In Tretia respublikanska naukova konferentsiia z arkhivoznavstva ta inshykh spetsialnykh istorychnykh dystsyplin, edited by Ivan Butych, Andrii Katrenko, Fedir Shevchenko, 181–186. Kyiv: Drukarnia TsRM AU pry RM URSR, 1968.

Kloss, Boris, and Anatolij Turilov. “Evfrosiniya. Moshchi.” In Pravoslavnaya enciklopediya, XVII: 509–510. Moskva: Cerk.-nauchn. centr “Pravoslavnaya Enciklopediya”, 2008.

Masliichuk, Volodymyr. Nepovnolitni zlochyntsi v Kharkivskomu namisnytstvi (1780–1796 rr.). Kharkiv: Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby, 2011.

Nazarenko, Vadym. “Polky kyivskoho harnizonu (1711–1764 rr.): istoriia, chyselnist, sklad.” Spheres of culture IX (2014): 234–242.

Opysy Kyivskoho namisnytstva 70–80-kh rokiv XVIII st., compiled by Halyna Bolotova and others. Kyiv: Naukova dumka, 1989.

Serdiuk, Ihor. Malenkyi doroslyi: Dytyna y dytynstvo v Hetmanshchyni XVIII st. Kyiv: K.I.S., 2018.

Sluzhebnik. Moskva, 1795.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. F. 127, op. 1012, spr. 1185.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. F. 1977, op. 1, spr. 63.

Voloshyn, Yurii. Kozaky i pospolyti: Miska spilnota Poltavy druhoi polovyny XVIII st. Kyiv: K.I.S., 2016.

Voloshyn, Yurii. Rozkolnytski slobody na terytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istoryko-demohrafichnyi aspekt). Poltava: ASMI, 2005.

##submission.downloads##