Матеріали до історії львівського Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (костел єзуїтів) у фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2021.4.91-95Ключові слова:
Гарнізонний храм, костел єзуїтів, Єжи Яніш, реставрація фресок, ЛьвівАнотація
У статті проаналізовано джерела до історії Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (колишній костел єзуїтів), виявлені у фондових колекціях Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника. Зокрема окремо виділено ті документи, які мають практичне значення у процесі ревіталізацїі храму, який був зачинений із 1946 до 2011 р. Важливим корпусом джерел, які стосуються історії храму, є архів самої бібліотеки ім. В. Стефаника, фондосховище якої розміщувалось у будівлі церкви до кінця 2011 р. Ці документи дають змогу, зокрема, простежити історію будівлі в радянський час та зміни, які з нею відбувались протягом цього періоду. Також вагомим комплексом джерел є колекція фотоматеріалів із зображеннями різних частин храму. Наприклад, аналіз зображення вівтаря св. Станіслава Костки дає можливість краще зрозуміти вигляд однієї з трьох храмових каплиць, дві з яких (Богородиці та власне св. Станіслава Костки) вдасться відновити з часом. Також у збірках бібліотеки зберігаються важливі документи, які стосувались реставрації третьої каплиці – св. Бенедикта-мученика – на початку ХХ ст. Завдяки їм є можливість дізнатись про вигляд та особливості декорації каплиці, приміщення якої в наші дні не належить храму.
Зазначимо, що у фондових колекціях Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника зберігається порівняно небагато матеріалів до історії Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (костелу єзуїтів). Водночас деякі з них є достатньо важливими для студій з історії храму, тому вони варті уваги дослідників.
Посилання
- “Fragment diariusza klasztoru oo. Jezuitów przy kościele pw. Świętych Apostolów Piotra i Pawła we Lwowie za lata 1918–1919”. In Kościól Rzymskokatolicky i polacy w Małopolsce wschodniej podczas wojny ukraińsko-polskiej 1918–1919. Żródla. Lwów; Kraków, Wydawnictwo Bł. Jakuba Strzemię, Archidiecezji Lwoskiej Ob. Łac., 2012.
- Krasnyk, Uliana. “Lvivski monastyri na foto nehatyvakh kintsia XIX – pochatku XX st. (na materialakh Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka)”. Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka 9 (25) (2017): 548–569.
- “Nawaboczna”, Parafiapw. Ducha Świętego w NowymSączu. Accessed January 9, 2021, 2021, https://nowysacz.jezuici.pl/his- toria/nawa-boczna/
- Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy im. V. Stefanyka. Arkhiv. op. 1, od. zb. 822, 12 ark.; f. 4, op. 1, od. zb. 571, 75 ark.; f. 5, op. 1, od. zb. 95, 251 ark.; f. 9, od. zb. 9, 60 ark.; f. 26, od. zb. 19, 379 ark.; f. 26, od. zb. 23, 237 ark.; f. 26, od. zb. 27, 589 ark.; f. 26, od. zb. 46, 943 ark.; f. 26, od. zb. 59, 221 ark.; f. 26, od. zb. 61, 233 ark.; f. 45, op. 3, od. zb. 218.
- Paszenda, Jerzy. Kościół jezuitów we Lwowie w świetle żródeł archiwalnych. In Budowle jezuickie w Polsce. T. II, 112–126. Kraków: WAM, 2000.
- Soluk, Vira. “Viddilobminno-rezervnykh fondiv ta retrospektyvnoho komplektuvannia”. Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka 2 (18) (2010): 332–360.
- Sprawozdania Grona ck Konserwatorów i Korespondentów Galicyi Wschodniej. Teka tom III. Nr. 44–51(Maj–Grudzień 1906): S. 31. Wołczański, Józef, ks. Między zagładą a przetrwaniem: Wybrane obiekty sakralne archidiecezji lwowskiej i diecezji przemyskiej obrządku łacińskiego na Ukrainie Zachodniej 1945–1991. Kraków, 2005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Oleg Druzdiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).