Українські дисиденти в умовах радянської кримінально-виконавчої системи

Автор(и)

  • Oleh Bazhan Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Інститут історії України НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2328-4512

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.37-46

Ключові слова:

дисиденти, повсякденне життя, радянська пенітенціарна система

Анотація

У статті розглянуто обставини перебування українських дисидентів у виправно-трудових колоніях, психіатричних лікарнях закритого типу, описано різні сторони досвіду індивіда в екстремальній ситуації, визначено найбільш суттєві стрес-чинники, які детермінували психічний стан в’язнів. Увагу сфокусовано на процесі адаптації політв’язня до табірного життя, спрямованої на подолання труднощів пристосування. Примусове лікування та ізоляція в закладах репресивної медицини спонукали ув’язнених дисидентів виробляти і застосовувати певні стратегії пристосування і спротиву в кризовій ситуації. Опинившись у заґратованій лікарні, політв’язні, прагнучи зберегти своє тіло і психіку, намагалися всіляко підвищувати свій науковий і культурний рівень, оскільки вважали, що самоосвіта є ефективним ресурсом для виживання в умовах стресових перевантажень. На основі спогадів репресованих шістдесятників відтворено способи збереження ключових соціальних ідентичностей, мотиви поведінки в умовах неволі. У місцях позбавлення волі відбувалася малопомітна консолідація ув’язнених за національною ознакою і типом вчиненого злочину. Спільноти, організовані за принципом земляцтв і схожості політичних поглядів, часто-густо вибудовували власні мережі виживання та своєрідну етику турботи в межах неформальної групи. «Освоєння» політв’язнями життя в межах зони всупереч чинним нормам і регламентам, спроби опанувати таборове повсякдення через відтворення основних елементів «нормального життя» найбільшою мірою сприяли їх адаптації у відповідному середовищі існування. Ув’язнені за політичними статтями представники наукової та творчої інтелігенції сприймали виправно-трудовий табір як місце для праці в екстремальних умовах. Одним із найпоширеніших методів боротьби політв’язнів у місцях позбавлення волі було виготовлення й поширення табірного самвидаву. Важливе місце у русі опору в таборах займала виснажлива щоденна безкомпромісна боротьба за статус політичного в’язня.

Біографія автора

Oleh Bazhan, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Інститут історії України НАН України

Бажан Олег Григорович – кандидат історичних наук, доцент НаУКМА, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України

o.bazhan@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Alykyna, Natalia, & Ada Korotenko. Sovetskaja psihiatrija: zabluzhdenija i umysel. Kiev: Sfera, 2002.
  2. Batenko, Taras. “Rol opozytsiinoho lidera u suspilno-politychnomu protsesi Ukrainy druhoi polovyny XX stolittia”. Dys. kand.polit. nauk, Lviv, 1999.
  3. Bloh, S., & P. Reddaujej. Diagnoz: inakomyslie: Kak sovetskie psihiatry lechat ot politicheskogo inakomyslija. London, 1981.
  4. Diakiv, Solomiia, ed. Stefaniia Shabatura: neskorenyi dukh tvorchosti. Kyiv: Smoloskyp, 2017.
  5. Gluzman, S. F. “Zloupotreblenie psihiatriej: social’nye i juridicheskie istoki”. Filosofskaja i sociologicheskaja mysl’ 7 (1990): 66–78.
  6. Hejfec, Mihail. Nivaja istoriko-populjarnaja serija. Vol. 3: Ukrainskie silujety; Voennoplennyi sekretar’. Har’kov: Folio, 2000.
  7. Hluzman, Semen. “Dvichi ya holoduvav, tomu shcho khotiv zberehty liudsku hidnist”. Rakurs. https://racurs.ua/ua/722-dvajdy-yagolodal-potomu-chto-ochen-hotel-jyt-ya-ne-znal-drugogo.html.
  8. Horbal, Mykola. Prezentatsiia zhyttia: versiia romanu. Kyiv, 2006.
  9. Kalynets, Ihor. “Nosii liubovy – Ivan Svitlychnyi”. In Dobrookyi. Spohady pro Ivana Svitlychnoho, eds. Leonid i Nadiia Svitlychni, 451–456. Kyiv: Vydavnytstvo “ChAS”, 1998.
  10. Kasianov, H. Nezghodni: ukrainska intelihentsiia v rusi oporu 1960–80-kh rokiv. Kyiv: Lybid, 1995.
  11. Kovalenko, Ivan. “Spohady spivviaznia”. In Dobrookyi. Spohady pro Ivana Svitlychnoho, eds. Leonid i Nadiia Svitlychni, 471–474. Kyiv: Vydavnytstvo “ChAS”, 1998.
  12. Kravchenko, Bohdan. Sotsialni zminy i natsionalna svidomist v Ukraini XX st. Kyiv: Osnovy, 1997.
  13. Kurnosov, Yurii. Inakomyslennia v Ukraini: 60-ti – persha polovyna 80-kh rr. XX st. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1994.
  14. Lodzynska, O., ed. Uviazneni chornobryvtsi. Kyiv: TOV “Vydavnytstvo «KLIO»”, 2020.
  15. Lysiak-Rudnytskyi, Ivan. Istorychni ese. Vol. 2. Kyiv: Osnovy, 1994.
  16. Marynovych, Myroslav. Vsesvit za koliuchym drotom (Spohady i rozdumy dysydenta). Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu, 2016.
  17. Melnykova, O. “Metody rozpovsiudzhennia dysydentskoi komunikatsii yak alternatyvnoho dzherela informatsii”. In Derzhava ta rehiony. Seriia: Sotsialni komunikatsii, 24–27. Zaporizhzhia, 2014.
  18. “Nadiia Svitlychna: Rizdvo u viaznytsi (Istoriia Plastu)”. https://100krokiv.info/2018/01/nadiya-svitlychna-rizdvo-u-vyaznytsi/.
  19. Obertas, Oles. Ukrainskyi samvydav: literaturna krytyka ta publitsystyka (1960-i – pochatok 1970-kh rokiv). Kyiv: Smoloskyp, 2010.
  20. Ostrovskyi, Valerii. “Suspilno-politychna diialnist Zinoviia Krasivskoho (1929–1991 rr.)”. Dys. kand ist. nauk, Ivano-Frankivsk, 2015.
  21. Paska, Bohdan. “Hromadsko-politychna i naukova diialnist Valentyna Moroza”. Dys. kand ist. nauk, Ivano-Frankivsk, 2017.
  22. Plakhotniuk, Mykola. “Vidchuzhennia od boliu, abo yak my lystuvalysia”. In Dysydenty. Antolohiia tekstiv, ed. by Oleksii Sinchenko, 401–410. Kyiv: Dukh i Litera, 2018.
  23. Pliushch, Leonid. “Psykhushka”. In Dysydenty. Antolohiia tekstiv, ed. by Oleksii Sinchenkj, 368–400. Kyiv: Dukh i Litera, 2018.
  24. Pliushch, Leonid. U karnavali istorii. Suchasnist, 1980.
  25. Podrabinek, A. Karatel’naja medicina. N’ju-Jork: Hronika, 1979.
  26. Rusnachenko, Anatolii. Natsionalno-vyzvolnyi rukh v Ukraini: seredyna 1950-kh – pochatok 1990-kh rokiv. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, 1998.
  27. Sapeliak, Stepan. Khroniky dysydentski vid holovosiku. Nevolnycha memuarystyka. Kyiv: Smoloskyp, 2003.
  28. Senyk, Iryna. Metelyky spohadiv. Spohady i vzory do vyshyvannia. Lviv: Vydavnytstvo “Ms”, 2003.
  29. Shpak, Dmytro. “Proiavy borotby za natsionalnu ideiu na Pivdni Ukrainy v druhii polovyni 50-kh – seredyni 60-kh rr. XX st.”. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky 7 (2014): 85–90.
  30. Shyrokova, Iryna. “Karalna psykhiatriia u SRSR: nauka na sluzhbi u derzhavy (1960–1980)”. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky 130 (2012): 33–36.
  31. Sverstiuk, Yevhen. Na poli chesty. Vol. I: Nevzhe to ya? Kyiv: TOV “Vydavnytstvo «Klio»”, 2015.
  32. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy, f. 1, op. 25, spr. 546, ark. 79.
  33. Tykhyi, Oleksii, & o. Vasyl Romaniuk. “Pozytsii ukrainskykh politychnykh viazniv”. In Ukrainska suspilno-politychna dumka v 20 stolitti. Dokumenty i materialy. Vol. III, eds. T. Hunchak i R.Solchanyk, 320–327. Kyiv: Suchasnist, 1983.
  34. Voren, R. Van. Cold War in Psychiatry. Human Factors, Secret Actors. Amsterdam, New York, 2010.
  35. Voren, R. Van. O dyssydentakh y bezumyy: ot Sovetskoho Soiuza Leonyda Brezhneva k Sovetskomu Soiuzu Vladymyra Putyna. Kiev: Yzdatelskyi dom Dmytryia Buraho, 2012.
  36. Zaitsev, Yurii. “Dysydenty: opozytsiinyi rukh 60–80-kh rr.”. In Storinky istorii Ukrainy: XX stolittia: Posibn. dlia vchytelia, eds. S. V. Kulchytskyi, V. P. Shevchuk, A. A. Chub, N. A. Dekhtiarova, 195–235. Kyiv: Osvita, 1992.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-28

Як цитувати

Bazhan, Oleh. 2022. «Українські дисиденти в умовах радянської кримінально-виконавчої системи». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 5 (Грудень):37-46. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.37-46.

Номер

Розділ

ЛЮДИНА В ЧАСІ Й ПРОСТОРІ