Приватна книгозбірня василіянського протоігумена Антонія Коцака у 1781 році

Автор(и)

  • Mykhailo Tupytsia Український католицький університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.87-96

Ключові слова:

Мукачівська єпархія, єзуїти, книжкова культура, книгозбірня, Антоній Коцак

Анотація

У статті проаналізовано тематичний репертуар приватної книгозбірні Антонія Коцака – протоігумена василіянських монастирів, доктора догматичного богослов’я, педагога та інтелектуала Мукачівської єпархії другої половини XVIII ст. Перед аналізом книгозбірні розглянуто головні умови, що впливали на формацію духовенства єпархії загалом та Антонія Коцака зокрема. Статистичні дані, зібрані на основі студій архівних джерел та їх зіставлення зі збереженими дотепер книжками, дали змогу розглянути кількісні показники книгозбірні. Завдяки міждисциплінарному підходу проаналізовано тематичний репертуар приватної книгозбірні й визначено читацькі вподобання Антонія Коцака. У книгозбірні монаха зафіксовано богословські, філософські, історичні, філологічні, проповідницькі, географічні та інші праці, що здебільшого відповідають єзуїтському схоластичному дискурсу. Переважна більшість текстів написана латинською мовою, проте є кілька книжок угорською. Східнохристиянська василіянська побожність чітко артикулюється у наявності творів східних Отців Церкви. Попри це, Антоній Коцак прагнув залишатися в дискурсі сучасного для нього західного богослов’я. Важливий акцент у репертуарі богословської літератури становить її антипротестантська спрямованість, що пояснюється практичною потребою у багатоконфесійному регіоні, а головний принцип у підборі Антонієм Коцаком книжок визначався його професійною діяльністю.

Біографія автора

Mykhailo Tupytsia, Український католицький університет

Тупиця Михайло Васильович – аспірант Українського Католицького університету

Посилання

  1. Almes, Ivan. “Knyhozbirni u sotsiokulturnomu prostori chernechykh spilnot Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII stolit”. Dys. kandydata istorychnykh nauk, Ukrainskyi katolytskyi universytet, 2018.
  2. Almes, Ivan. “Kolo chytannia chentsiv Lvivskoi yeparkhii druhoi polovyny XVIII stolit: biblioteky vasylianskykh iieromonakhiv Yustyna Illiashevycha ta Yosafata Lozinskoho”. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia knyhoznavstvo, bibliotekoznavstvo ta informatsiini tekhnolohii 11–12 (2017): 14–37.
  3. Almes, Ivan. “«Normatyvne chytannia»: ustavy y chernechi pravyla pro knyhy u pravoslavnykh ta uniinykh monastyriakh Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII stolit”. In V orbiti khrystyianskoi kultury, 15–26. Lviv: Vydavnytstvo UKU, 2020.
  4. Almes, Ivan. “Spisy ksiąg prywatnych księgozbiorów mnichów prawosławnych i bazylianów eparchii lwowskiey od końca XVII do XVIII w”. In Studia. Vol. 1, Kolekcję prywatne w zbiorach książki dawnej, eds. Agnieszka Franczyk-Cegła & Dorota Sidorowicz-Mulak, 165–182. Wrocław, 2020.
  5. Almes, Ivan. Vid molytvy do osvity: Istoriia chytannia chentsiv Lvivskoiі yeparkhii XVII–XVIII st. Lviv: Vydavnytstvo UKU, 2021.
  6. “Amat de Graveson, Ignace Hyacinthe, 1670–1733”. Virtual International Authority File. Accessed 21.04.2022. http://viaf.org/viaf/34797576/#Amat_de_Graveson,_Ignace_Hyacinthe,_1670-1733.
  7. “Ambrogio Calepino”. Encyclopedia Britannica. Accessed 01.01.2022. https://www.britannica.com/biography/Ambrogio-Calepino.
  8. Barnett, Stephen J. Idol temples and crafty priests: The origins of Enlightenment anticlericalism. New York: St. Martin’s Press, 1999.
  9. Basilovits, Joannicius. Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits, olim Ducis de Munkacs, pro religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, in Monte Csernek ad Munkacs, anno MCCCLX. factae, exhibens seriem episcoporum Graeco-Catholicorum Munkacsiensium, cum praecipuis eorundem aliorumque illustrium virorum gestis, è variis diplomatibus, decretisque regiis, ac aliis documentis authenticis potissimum concinnatam. Vol. 2. Cassoviae: Ex typographia Ellingeriana, 1799.
  10. Brown, Wemyss. “St. John the Almsgiver”. New Advent. Catholic Encyclopedia. Accessed 23.04.2022. https://www.newadvent.org/cathen/08486a.htm.
  11. Burke, Peter. Social History of Knowledge: From Gutenberg to Diderot. Polity Press, 2013.
  12. Chartier, Roger. The order of books: Readers, authors, and libraries in Europe between the fourteenth and eighteenth centuries. Stanford: Stanford University Press, 1994.
  13. Ciubotă, Viorel, Delegan, Mihai, Ghitta, Ovidiu, & Vasile Rus, eds. Episcopia greco-catolică de Mukacevo: Documente. Vol. 1. Satu Mare – Ujhorod: Editura Muzeului Stămărean, 2007.
  14. Cleminson, Ralph, ed. Cyrillic manuscripts in Slovakia: A union catalogue. Martin: Vydavatel̕stvo Matice slovenskej, 1996.
  15. Cleminson, Ralph, Moussakova, Elissaveta, & Nina Voutova, eds. Catalogue of the Slavonic Cyrillic Manuscripts of the National Szechenyi Library. Central European University Press, 2007.
  16. Coffey, John. “The Bible and Theology”. In The Oxford History of Protestant Dissenting Traditions. Vol. I, 375–408. Oxford University Press, 2020.
  17. Derzhavnyi arkhiv Zakarpatskoi oblasti (DAZO), f. 64, op. 1, spr. 250, 6 ark.; spr. 372, 180 ark.; spr. 624, 2 ark.; spr. 670, 2 ark.; spr. 936, 22 ark.; spr. 940, 6 ark.; spr. 950, 7 ark.; spr. 1045, 104 ark.; spr. 1174, 23 ark.; spr. 1214, 8 ark.; spr. 1291, 97 ark.; spr. 1514, 200 ark.; spr. 1536, 223 ark.; op. 5, spr. 90, 7 ark.; spr. 200, 10 ark.; f. 151, op. 1, spr. 279, 6 ark.; spr. 342, 6 ark.; spr. 403, 7 ark.; spr. 405, 13 ark.; spr. 406, 10 ark.
  18. Elazar, Michael. Honoré Fabri and the concept of impetus: A bridge between conceptual frameworks. Dordrecht: Springer, 2011.
  19. Földvári, Sándor. “A Magyar Királyság szláv etnikumú ortodox parókiáinak liturgikus-könyv importja”. In Magyarország és a Balkán vallási és társadalmi kapcsolatai, eds. Toso Doncsev, Krisztina Menyhárt & Imre H. Tóth, 192–207. Budapest: Bolgár Kulturális Fórum, 2011.
  20. Földvári, Sándor. “Cross-cultural Contacts between the Serbs Lived in the Former Hungarian Kingdom and West-Ukrainian Territories - As Reflected in the Import of the Liturgical Books”. In Acta Universitatis Szegediensis, Opuscula Byzantina. Vol. 11, A Kárpát-medence, a magyarság és Bizánc. The Carpathian Basin, the Hungarians and Byzantium, ed. Terézia Olajos, 43–59. Szeged: Szegedi Tudományegyetem, 2014.
  21. Földvári, Sándor. “Kultúraközvetítő hálózatok a Litván Nagyhercegség és a Habsburg Birodalom közötti könyvmozgás folyamataiban”. In Hálózatok a tudományok, a technika és az orvoslás körében. A Magyar Természettudományi Társulat tudománytörténeti kötetei. Vol. 4, 219–242. Budapest: Magyar Természettudományi Társulat, 2020.
  22. Földvári, Sándor. “The Way of an Exemplar of the First Book of the Suprasl Typography to the Habsburg Empire”. Orthodox Europe: Studies for the history of the Orthodox Church in Eastern Europe 2 (2019): 9–16.
  23. Gadzhega, Julіj. Izdanie Kulturno-prosvetitelnago obshhestva imeni Aleksandra Duhnovicha v Uzhgorode. Vol. 33, Istorіja Uzhgorodskoj bogoslovskoj seminarіi v eja glavnyh chertah, Uzhgorod: Knigopechatnaja G. Miravchika, 1928.
  24. “Graveson, Ignace Hyacinthe Amat De”. McClintock and Strong Biblical Cyclopedia. Accessed 22.03.2022. https://www.biblicalcyclopedia.com/G/graveson-ignace-hyacinthe-amat-de.html.
  25. Grendler, Paul F. Jesuit Schools and Universities in Europe 1548–1773. Leiden; Boston: Brill, 2019.
  26. Hodynka, Antonii. “Sobor nashoi diotsezii, poderzhanyi v dniakh 11–12 Marta 1726. a Eheri (Eger)”. Literaturna Nedilia, 15 kvitnia 1944.
  27. “Honoré Tournély”. New Advent. Catholic Encyclopedia. Accessed 22.03.2022. https://www.newadvent.org/cathen/14800a.htm.
  28. Index Librorum prohibitorum: usque ad ann. 1716 regnante Clemente XI. Romae: Ex Typographia Rev. Cam. Apost, 1716.
  29. “János, Alamizsnás, Szt”. Magyar Katolikus Lexikon. Accessed 13.04.2022. http://lexikon.katolikus.hu/J/János.html.
  30. Javorskіj, Julіan. “Istoricheskіja, lichnyja, vkladnyja i drugija zapisi v karpatorusskih rukopisnyh i pechatnyh knigah XVI–XІX vekov”. Naukovyi Zbornik Tovaristva „Prosvita” v Uzhgorodi 7–8 (1931): 189–216.
  31. Juenin, Gaspar. Institutiones theologicae: ad usum seminariorum. Vol. 6. Antverpiae: Sumptibus Societatis, 1759.
  32. Kmet, Vasyl, & Oleh Dukh. “«Ratio Studiorum» v istorii yevropeiskoi ta ukrainskoi osvity, per. Rostyslav Paranko ta Andrii Masliukh (Lviv: Svichado, 2008)”. In Ratio Studiorum: Uklad studii Tovarystva Isusovoho. Systema yezuitskoi osvity, 7–31. Lviv: Svichado, 2008.
  33. McKitterick, David. “Libraries and the organization of knowledge”. In The Cambridge History of Libraries in Britain and Ireland, 592–615. Cambridge University Press, 2006.
  34. Moroz, Volodymyr. “Knyhy z vasyliianskykh monastyriv Halychyny na Zakarpatti u XVIII stolitti: svidchennia darchykh zapysiv pro palomnytstva do halytskykh obytelei i pokhodzhennia vydan”. In IX Mizhdystsyplinarni humanitarni chytannia, 24–25. Kyiv, 2020.
  35. Mykytas, Vasyl. Davni rukopysy i starodruky: opys i kataloh. Chastyna persha. Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhDU, 1961.
  36. Mykytas, Vasyl. Davni rukopysy i starodruky: opys i kataloh. Chastyna druha. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoho universytetu, 1964.
  37. Naukova biblioteka Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Viddil rukopysiv i starodrukiv, S-800, 386 + III p.; S-1037, 224 + XV p.; S-1079, 782 p.; S-1202, 624 + XII p.; S-1202, 624 + XII p.; S-1205, 836 p.; S-1508, 282 + IX p.; S-1811, 1272 + XLVIII p.; S-1819, 1272 + XLVIII p.; S-1944, 831 p.; S-1955, 264 p.; S-1955/1, 590 p.; S-1960, 1128 + XXXII p.; S-1966, 1029 p.; S-1970, 836 p.; S-1973, 624 p.; S-1975, 170 + VI p.; S-2287, 900 p.; S-8008, 519 + XII p.
  38. Ojtozi, Eszter. A Máriapócsi Baziliták cirillbetűs könyvei. Debrecen: Kossuth Lajos Tudományegyetem Könyvtára, 1982.
  39. Ondruš, Rajmund. Blízki Bohu i ľuďom Životopisy svätých usporiadané podľa liturgického kalendára. Bratislava: Tatran, 1991. http://katolici.szm.com/ZIVOTOPISY/JANUAR/Jan_Almuznik.html.
  40. Pankevych, Ivan. Naukovyi zbirnyk Muzeiu ukrainskoi kultury v Svydnyku. Vol. 4, Materialy do istorii ukrainskyi hovoriv pivdennokarpatskykh ukraintsiv. Priashiv: Muzei uerainskoi kultury v Svydnyku, 1970.
  41. Pankevych, Ivan. “Pokraini zapysy na pidkarpatskykh tserkovnykh knyhakh. Chastyna I”. Naukovyi Zbornik Tovaristva „Prosvita” v Uzhgorodi 6 (1929): 129–196.
  42. Pankevych, Ivan. “Pokraini zapysy na pidkarpatskykh tserkovnykh knyhakh. Chastyna II”. Naukovyi Zbornik Tovaristva „Prosvita” v Uzhgorodi 13 (1936): 1–36.
  43. Pekar, Atanasii. Narysy istorii tserkvy Zakarpattia. Vol. 3, Monashe zhyttia. Uzhhorod: Uzhhorodska miska drukarnia, 2014.
  44. Pekar, Atanasii. “Vasylianska provintsiia sv. Mykolaia na Zakarpatti”. Analecta OSBM 11 (17), № 1–4 (1982): 152–166.
  45. Pekar, Atanasii. “Vasyliianski Protoihumeny na Zakarpatti”. Zapysky ChSVV 9 (15), № 1–4 (1974): 152–166.
  46. Printy, Michael O’Neill. Enlightenment and the creation of German Catholicism. Cambridge: Cambridge University Press, 2009.
  47. Quantin, Jean-Louis. “Catholic Moral Theology, 1550–1800”. In Oxford Handbook of Early Modern Theology, 1600–1800, eds., Ulruch L. Lehner, Richard A. Muller & A. G. Roeber, 119–134. Oxford: Oxford University Press, 2016.
  48. Shevchenko, Tetiana. Yezuitske shkilnytstvo na ukrainskykh zemliakh ostannoi chverty XVI – seredyny XVII st. Lviv: Svichado, 2005.
  49. Shevnina, Tetiana. “Pokraini napysy v rukopysnykh knyhakh i starodrukakh XV–XIX st. v kolektsii fondiv Zpkarpatskoho kraieznavchoho muzeiu”. Naukovyi zbirnyk Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu 6 (2004): 79–84.
  50. Shevnina, Tetiana. “Pokraini napysy v rukopysnykh knyhakh i starodrukakh XV–XIX st. v kolektsii fondiv Zpkarpatskoho kraieznavchoho muzeiu”. Naukovyi zbirnyk Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu 7 (2005): 29–46.
  51. Shevnina, Tetiana. “Pokraini napysy v rukopysnykh knyhakh i starodrukakh XV–XIX st. v kolektsii fondiv Zpkarpatskoho kraieznavchoho muzeiu”. Naukovyi zbirnyk Zakarpatskoho kraieznavchoho muzeiu 8 (2006): 25–39.
  52. Trofimov, Panteleimon (Denys). “Traktaty De Deo Uno et Trino vasylianskykh bohosloviv Sviato-Pokrovskoi provintsii (XVIII st.)”. Naukovi zapysky UKU 7 (2020): 179–192.
  53. Trueman, Carl R. “The History of Catholic Exegesis, 1600–1800”. In The Oxford Handbook of Early Modern Theology, 1600–1800, eds. Ulruch L. Lehner, Richard A. Muller & A. G. Roeber, 76–88. Oxford: Oxford University Press, 2016.
  54. Véghseő, Tamás. “Bacsinszky András munkácsi püspök könyveinek jegyzéke 1790-ből”. In Monographia: tanulmányok Monok István 60. születésnapjára, eds. Judit Nyerges, Attila Verók та Edina Zvara, 726–744. Kossuth Kiadó, 2016.
  55. Yaremenko, Maksym. Kyivske chernetstvo XVIII stolittia. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia, 2007.
  56. Žeňuch, Peter, & Peter Zubko. Monumenta byzantino-slavica et latina Slovaciae. Vol. 8, Michal Bradač – Rukoväť cirkevných dejín. Bratislava: Veda, 2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-28

Як цитувати

Tupytsia, Mykhailo. 2022. «Приватна книгозбірня василіянського протоігумена Антонія Коцака у 1781 році». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 5 (Грудень):87-96. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.87-96.

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ПИТАННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Mykhailo Tupytsia

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).