Колекція вин у Підгорецькому замку: сорти та обіг (1874–1880)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.97-106

Ключові слова:

Підгорецький замок, вино, князі Санґушки, Євстахій Санґушко, архів Санґушків

Анотація

У статті введено в науковий обіг реєстр вин Підгорецького замку, укладений 1874 р. Це джерело містить інформацію про найменування сортів вин, кількість пляшок, обіг вин за період 1874–1880 рр., прізвища гостей, яких частували вином. Висунуто й обґрунтовано припущення, що автором реєстру був Антоній Кричинський, багатолітній управитель замку (1869–1890). Реєстр вин був призначений передусім для звіту бурґрабія перед власником замку – князем Євстахієм Санґушком і його довіреними особами. Однак це джерело дає змогу проаналізувати також динаміку повсякденного життя в Підгорецькому замку у цей період, відстежити візити приватних осіб, державних чиновників і публічні заходи. У реєстрі представлено здебільшого французькі й угорські вина. Кількість вин корелюється з їхньою вартістю, а частування певними сортами вин – із соціальним рівнем гостей замку або родинними чи приятельськими зв’язками з ними. Джерело підтверджує не лише гастрономічні, а й широкі культурні й соціальні функції споживання вина. Стаття, окрім публікації самого тексту джерела, є спробою висвітлити малодосліджену повсякденну історію Підгорецького замку.

Біографія автора

Ivanna Papa, Український католицький університет

Папа Іванна Юріївна – кандидат історичних наук, головний бібліотекар Бібліотеки Українського Католицького університету; старший викладач (за сумісництвом) кафедра історії гуманітарного факультету Українського Католицького університету

Посилання

  1. A History of Wine in Europe, 19th to 20th Centuries. Volume I: Winegrowing and Regional Features, eds. Silvia A. Conca Messina et al. Cham: Springer International Publishing AG; Palgrave Macmillan, 2019.
  2. A History of Wine in Europe, 19th to 20th Centuries. Volume II: Markets, Trade and Regulation of Quality, eds. Silvia A. Conca Messina et al. Cham: Springer International Publishing AG; Palgrave Macmillan, 2019.
  3. Archiwum Podhoreckie (Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp. 637 Archiwum Sanguszków) II 158, Inwentarz rysunkowy zamku w Podhorcach (sporządzony przez Leona Rzewuskiego) 1859 (dodane „Zanotowanie ważniejszych robót koło zamku Podhoreckiego” (1869–1887), Przyhud i rozhud wina w piwnicach Zamku Podhoreckiego, spisano dnia 1-go wrzesnia 1874 r....), ks.
  4. Archiwum Podhoreckie (Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp. 637 Archiwum Sanguszków) II 185. Kronika podhorecka, 1876–1906.
  5. Archiwum Podhoreckie (Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp. 637 Archiwum Sanguszków) II 189. Księga autografów zwiedzających zamek w Podhorcach (1835–1898).
  6. Archiwum Podhoreckie (Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp. 637 Archiwum Sanguszków) IV/XVI. Sanguszko Eustachy. 11. Dobra podhoreckie. Dzierżawa, kontrakty kupna-sprzedaży (1866–1867), 1–7.
  7. Archiwum Rodzinne Sanguszków (Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp. 637 Archiwum Sanguszków) 2. 8. Akta różne, osobiste 1729–1890. (Testament Władysława Sanguszki i jego odpis, 65–79).
  8. Cieślak, Jan, & Henryk Lasik. Technologia wódek. Warszawa: Wydawnictwa Naukowo-Techniczne, 1979.
  9. Demchuk, Stefaniia. Vid bobra do fazana: yizha zakhidnoievropeiskoho serednovichchia. Kyiv: yizhak, 2021.
  10. Dias-Lewandowska, Dorota. “Spisy trunków wydanych na stół jako źródło do badania kultury picia w Polsce”. In Wino i historia. Studia z historii wina w Polsce. T. 2, 81–95. Warszawa: Stowarzyszenie Historyków Sztuki, 2018.
  11. Dias-Lewandowska, Dorota. Historia kulturowa wina francuskiego w Polsce od połowy XVII do początku XIX wieku. Warszawa: Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie, 2014.
  12. Karolczak, Kazimierz. “Sanguszko Władysław Hieronim (1803–1870)”. In Encyklopedia Tarnowa, red. nacz. Andrzej Niedojadło, 388–389. Tarnów: Tarnowskie Towarzystwo Kulturalne, 2010.
  13. Kieniewicz, Stefan. “Rzewuski Leons (Leon) (1808–1869)”. In Polski Słownik Biograficzny. T. 34/1 (140), 127–130. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1992.
  14. Kieniewicz, Stefan. “Sanguszko Eustachy Stanisław (1842–1903)”. In Polski Słownik Biograficzny, kom. red: Antoni Gąsiorowski et al. T. 34/4 (143), 478–480. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1993.
  15. Kieniewicz, Stefan. “Sanguszko Władysław Hieronim (1803–1870)”. In Polski Słownik Biograficzny, kom. red. Antoni Gąsiorowski et al. T. 34/4 (143), 514–517. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1993.
  16. Kieniewicz, Stefan. “Sapieha Adam (1828–1903)”. In Polski słownik biograficzny. T. 34, 534–539. Wrocław, Warszawa, Kraków, 1992–1993.
  17. Kizchenko, V. I. “Vakhnianyn Anatol Klymentiiovych (1841–1908)”. In Entsyklopediia istorii Ukrainy. Vol. 1, 450 (Kyiv: Naukova dumka, 2003).
  18. Kryczyński, Wladysław. Zamek w Podhorcach. Złoczów: Nakładem i drukiem Wilhelma Zukarkandla, 1894.
  19. Lewandowska, Dorota. Histoire culturelle du vin français en Pologne: moitié XVIIè-début XIXè siècle (Historia kulturowa wina francuskiego w Polsce od połowy XVII do początku XIX wieku). PhD diss., Université Michel de Montaigne, Bordeaux III, 2013.
  20. Lewandowska, Dorota. Historia kwaśnego francuza. Ewolucja pojęcia dobrego smaku i wyobrażeń o winie francuskim w Polsce. In Historie kuchenne: rola i znaczenie pożywienia w kulturze, red. R. Stolična, A. Drożdż, 34–44. Cieszyn; Katowice; Brno: Uniwersytet Śląski w Katowicach, 2010.
  21. Marcinek, Roman. Rex vinorum: z dziejów węgrzyna w dawnej Polsce. Warszawa: Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie, 2015.
  22. Pamiętnik Drugiego Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich we Lwowie (19–24 Lipca 1875 r.). Lwów: August Noskiewicz; Wydział Gospodarczy Drugiego Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, 1876.
  23. Papa, Ivanna. “Sangushky v istorii Pidhoretskoho zamku (1865–1939): dzherela do vyvchennia (za krakivskymy i tarnovskymy arkhivnymy materialamy)”. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky 2 (2019): 94–105. https://doi.org/10.18523/2617-
  24. 2019.2.94-105
  25. Papa, Ivanna. “«Kronika Podhorecka» jako źródło do badań nad dziejami zamku w Podhorcach w drugiej połowie XIX wieku na początku XX wieku”. Krakowskie Pismo Kresowe 12 (2020): 151–186. https://doi.org/10.12797/KPK.12.2020.12.07
  26. Podhorce: dzieje wnętrz pałacowych i galerii obrazów, oprac. Jan K. Ostrowski, Jerzy T. Petrus; przy współpracy Oksany Kozyr, Tatiany Sabodasz, Angeli Zofii Sołtys. Kraków: Zamek Królewski na Wawelu, 2001.
  27. Pyvovarenko, Olena. “Vynokurinnia ta shynkuvannia v Hetmanshchyni (druha polovyna XVII – XVIII stolittia). Istoriohrafiia problemy”. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Istoriia 81 (2005): 104–106.
  28. Pyvovarenko, Olena. “Vynohradne vyno u zhytti kozatskoi starshyny v pershii polovyni XVIII st. (na materialakh shchodennykiv Ya. Markovycha)”. Etnichna istoriia narodiv Yevropy 48 (2016): 18–23.
  29. Shackelford, James F., & Penelope L. Shackelford. The glass of wine the science technology and art of glassware for transporting and enjoying wine (Hoboken: Wiley, 2018).
  30. Sokyrko, Oleksii. “«Vedluh poradku braterskoho»: benkety kyivskykh remisnykiv druhoi polovyny XVIII st.”. Misto: istoriia, kultura, suspilstvo. E-zhurnal urbanistychnykh studii 7, Spetsialnyi vypusk “Izha ta misto” (2019): 35–86.
  31. Sokyrko, Oleksii. Kulinarna mandrivka v Hetmanshchynu: sekrety y taiemnytsi staroukrainskoi kukhni seredyny XVII–XVIII stolit: z avtentychnymy retseptamy, adaptovanymy kukharem-tekhnolohom Vasylem Druchykom. Kyiv: Tempora, 2021.
  32. “Starka”. In Slovnyk ukrainskoi movy. T. 9: S, ed. I. S. Nazarova et al., 658. Kyiv: Naukova dumka, 1978.
  33. Stevenson, Tom. The Sotheby’s wine encyclopedia. New York: DK, 2005.
  34. The Oxford Companion to Wine, ed. J. Robinson. Oxford: Oxford University Press, 2006 [e-book].
  35. The Routledge Handbook of Wine and Culture, eds. Steve Charters et al. London: Routledge, 2022.
  36. Varvartsev, M. M. “Tisso (Tissot) Viktor (14.08.1844 – 06.07.1917)”. In Ukraina v mizhnarodnykh vidnosynakh: entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk. Issue 6 (Biohrafichna chastyna: N-Ya), ed. M. M. Varvartsev, 250–251. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2016.
  37. “Vitis International Variety Catalogue”. Accessed April 10, 2022. https://www.vivc.de/index.php?r=passport%2Fview&id=9620.
  38. Work, Henry. The shape of wine: its packaging evolution (London: Routledge, 2019).
  39. Yaremenko, Maksym. “Nasolody osvichenykh v Ukraini XVIII stolittia (pro kulturu vzhyvannia tserkovnoiu elitoiu chaiu, kavy ta vyna)”. Kyivska akademiia 10 (2012): 117–184.
  40. Yartsun, Yuliia. “Dozvillia shliakhty Kyivskoi hubernii v ХІХ st. (korotkyi ohliad)”. In Historia III°. T. 3: Polsko-ukraińskie spotkania z Klio, 49–59. Częstochowa: Harit Krzysztof Bednarek, 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-28

Як цитувати

Papa, Ivanna. 2022. «Колекція вин у Підгорецькому замку: сорти та обіг (1874–1880)». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 5 (Грудень):97-106. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.97-106.

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ПИТАННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Ivanna Papa

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).