«Працьовитий і невтомний» Василь Германович — співак і слуга чотирьох поколінь князів з Острога

Автор(и)

  • Ігор Анатолійович Тесленко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.26-35

Ключові слова:

співаки, музиканти, двір, клієнтела, князі Острозькі

Анотація

Культурні осередки ранньомодерної України-Русі віддавна приваблюють увагу дослідників, зокрема істориків музики. Один із таких осередків в останній третині XVI — першій половині XVII століття був у волинському Острозі. Місто славилося не тільки своїми величною резиденцією, друкарнею, інтелектуальним гуртком і слов’яно-греко-латинською академією, а й «вокальною школою», продуктом якої був так званий острозький напів. Хто і коли створив школу — достеменно невідомо, та й загалом інформації про музикантів і співаків, які у цей «класичний період» проживали в місті, виявлено надзвичайно мало. Ця стаття покликана заповнити прогалину і ввести в науковий обіг біографічний матеріал, дотичний Василя Германовича († 1626), який був придворним співаком київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) і служив кільком поколінням його нащадків. Дотеперішні відомості про цю постать обмежувалися фіксацією його імені («Василь Співак») у документі 1621 р. Завдяки віднайденню інших рукописних джерел, насамперед заповіту майстра, вдалося суттєво розширити дані про нього. У статті порушено питання походження і складу родини Василя Германовича, умов його служби та матеріального забезпечення. Окремий наголос у роботі зроблено на останніх розпорядженнях співака, який волів бути похований у Дерманському Святотроїцькому монастирі і передав усе своє майно дружині та близькому родичу, названому в заповіті його «внуком». Цей унікальний документ опубліковано у додатку до статті.

Біографія автора

Ігор Анатолійович Тесленко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного університету «Острозька академія»

igor.teslenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. “Akta kościoła farnego ostrogskiego od 1622 r. co ważniejsze wydał Jakób Hoffman”. Rocznik Wołyński 3 (1934): 192–214.
  2. Archiwum Narodowe w Krakowie, rękopis 75, t. 4.
  3. Bendiuk, Mykola. Istoriia ta lehendy davnoho Ostroha. Ostroh, 2012.
  4. Derzhavnyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk mista Ostroha, КН–961; КH–15907.
  5. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, f. 30, spr. 50.
  6. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4 (1479–1491): Užrašymų knyga 4, parengė L. Anuzyte. Vilnius: Leidykla “Žara”, 2004.
  7. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 51 (1566–1574): Užrašymų knyga 51, parengė A. Baliulis, R. Ragauskienė, A. Ragauskas. Vilnius: Leidykla “Žara”, 2000.
  8. Kuzminskyi, Ivan. “Muzychni kapely volynskykh voievod ta marshalkiv u rannomodernyi chas”. Mystetstvoznavchi zapysky 32 (2017), 286–293.
  9. Kuzminskyi, Ivan. “Ostrozkyi rozspiv (naspiv, napiv)”. In Ostrozka akademiia: istoriia ta suchasnist kulturno-osvitnoho oseredku. Entsyklopedychne vydannia, 446–453. Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, 2019.
  10. Mytsko, Ihor. Ostrozka sloviano-hreko-latynska akademiia. Kyiv: Naukova dumka, 1990.
  11. Mytsyk, Yurii. “Postanowienie na akademię ostrozską”. Ostrozka davnyna I (1995): 120–121.
  12. Opysy Ostrozhchyny druhoi polovyny XVI — pershoi polovyny XVII stolittia, ed. Viktor Atamanenko. Kyiv, Ostroh, Niu York, 2004.
  13. Pietnoczka, Bogdan. “Muzycy Bazylianie (Materiialy do biohrafichnoho slovnyka spivtsiv i muzyk davnoi Ukrainy)”. Kalofoniia: Naukovyi zbirnyk z istorii tserkovnoi monodii ta hymnohrafii 6 (2012): 274–282.
  14. Teslenko, Igor. “Inkorporatsiia pidostrozkykh volodin Lutskoi yepyskopii do skladu Ostrozkoi volosti v ostannii chverti XVI st.”. Relihiia i Tserkva v istorii Volyni. Zbirnyk naukovykh prats (2007): 46–56.
  15. Teslenko, Igor. “Marshalky dvoru kniaziv Ostrozkykh XVI–XVII st.”. Patrimonium. Studii z rannomodernoi istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy 1 (2015): 60–71.
  16. Teslenko, Igor. “Shata ‘prezatsnoho urozhennia’ ottsia Ihnatiia Starushycha (novi materialy pro pokhodzhennia ta volynsku ridniu rektora Kyivskoho kolegiumu)”. Kyivska Akademiia 4 (2007): 180–185.
  17. Teslenko, Igor. “Slidy Frankenshtaina na Volyni”. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka 260 (2) (2010): 274–296.
  18. Tsalai-Yakymenko, Oleksandra. “Onovlennia tradytsiinoho mystetstva irmoloinoho spivu v monastyrskykh tsentrakh”. In Istoriia ukrainskoi kultury, ed. Yaroslav Isaievych. Vol. 2, 740–744. Kyiv: Naukova dumka, 2001.
  19. Tsalai-Yakymenko, Oleksandra, & Yurii Yasynovskyi. “Muzychne mystetstvo davnoho Ostroha”. Ostrozka davnyna I (1995): 73–88.
  20. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. F. 21, op. 1, spr. 267 (aktova knyha Kremenetskoho grodzkoho sudu, 1572 r.); f. 22, op. 1, spr. 16 (aktova knyha Kremenetskoho zemskoho sudu, 1608 r.); f. 25, op. 1, spr. 30 (aktova knyha Lutskoho grodskoho sudu, 1583 r.); f. 25, op. 1, spr. 125 (aktova knyha Lutskoho grodskoho sudu, 1621 r.); f. 25, op. 1, spr. 149 (aktova knyha Lutskoho grodskoho sudu, 1626 r.); f. 25, op. 1, spr. 541 (opys aktovoyi knyhy Lutskoho grodskoho sudu, 1583 r.); f. 26, op. 1, spr. 1 (aktova knyha Lutskoho zemskoho sudu, 1565–1569 rr.); f. 26, op. 1, spr. 2 (aktova knyha Lutskoho zemskoho sudu, 1570–1575 rr.); f. 26, op. 1, spr. 6 (aktova knyha Lutskoho zemskoho sudu, 1586–1587 rr.); f. 28, op. 1, spr. 3 (aktova knyha Volodymyrskoho grodskoho sudu, 1568 r.); f. 28, op. 1, spr. 51 (aktova knyha Volodymyrskoho grodzkoho sudu, 1619 r.); f. 2072, op. 1, spr. 67 (Sumarii sudovykh sprav Dermanskoho monastyria, 1542–1802 rr.).
  21. Tymoshenko, Leonid. “Tradytsiia i praktyky pomynannia pomerlykh u Kyivskii mytropolii v druhii polovyni XVI – pershii polovyni XVII st.: vnesok tserkovnykh bratstv”. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk 14–15 (2011): 116–132.
  22. Ulianovskyi, Vasyl. Vasyl-Kostiantyn Ostrozkyi: istorychnyi portret u halerei predkiv ta nashchadkiv. Kyiv: Vydavnychyi dim “Prostir”, 2012.
  23. Voronchuk, Iryna. “Dvoryshchna systema selianskoho hospodariuvannia na Volyni rannomodernoi doby”. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka 271 (2021): 77–93.
  24. Yasinovskyi, Yurii. “Materiialy do biohrafichnoho slovnyka spivtsiv i muzyk davnoi i novitnoi Ukrainy: perepysuvachi notoliniinykh irmoloiiv”. Kalofoniia: Naukovyi zbirnyk z istorii tserkovnoi monodii ta hymnohrafii 3 (2006): 87–136.
  25. Yasinovskyi, Yurii, & Tetiana Kaplun. “Materiialy do biohrafichnoho slovnyka spivtsiv i muzyk davnoi i novitnoi Ukrainy”. Kalofoniia: Naukovyi zbirnyk z istorii tserkovnoi monodii ta hymnohrafii 2 (2004): 272–274.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-24

Як цитувати

Тесленко, Ігор Анатолійович. 2023. «‘Працьовитий і невтомний’ Василь Германович — співак і слуга чотирьох поколінь князів з Острога». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 6 (Листопад):26-35. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.26-35.

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ЛЮДИНА В ЧАСІ Й ПРОСТОРІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Ihor Teslenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).