Порушення селянками Київщини харчових табу та політичне використання звинувачень в антропофагії: приклад Ганни Білорус

Автор(и)

  • Ангеліна Анатоліївна Бернадська Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.45-52

Ключові слова:

харчові табу, антропофагія, психопатологічні зміни, поведінка, селянки, архівно-кримінальна справа, звинувачення, шпигунство, політичний контекст, Голодомор

Анотація

У статті, на прикладах архівно-кримінальної справи Ганни Білорус, усноісторичних свідчень і офіційних джерел, проаналізовано виникнення психопатологічних змін у селянок унаслідок переживання ними довготривалої депривації. Ці зміни спричинили деформацію поведінки жінок і призвели до поширення її екстремальних проявів — порушення харчових табу, зокрема збільшення від початку 1933 р. випадків антропофагії і некрофагії. Однак селяни сприймали такі прояви по-різному: від співчутливого ставлення до засудження й самосудів. Ми виявили довготривалий вплив наслідків канібалізму на сільські громади, зокрема на психіку очевидців трагедії. Водночас визначено особливості репрезентації випадків канібалізму органами влади, адже вони мали політичний відтінок. Антропофаги фігурували в офіційних джерелах як маргінальні нетрудові елементи, представники ворожих соціальних груп (куркулів, одноосібників), шпигуни. На прикладі архівно-кримінальної справи Ганни Білорус продемонстровано, як звинувачення селянки у шпигунстві на користь Польщі й підозра в канібалізмі співвідносилися із загальним політичним контекстом 1932–1933 років, акцентуючись на «польській загрозі», ліквідації ДПУ «контрреволюційної мережі», пов’язаної нібито з польським головштабом.

Біографія автора

Ангеліна Анатоліївна Бернадська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Студентка магістерської програми «Історія» НаУКМА

anhelina.bernadska@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Al-Shawaf, Laith. “The evolutionary psychology of hunger”. Appetite 105 (zhovten 2016): 591–595.
  2. Bazhan, Oleh. “Represyvna diialnist orhaniv VUNK–DPU–NKVS–KDB na Kyivshchyni u 1919–1980-ti rr.”. Z arkhiviv VUChK–HPU–NKVD–KHB 1 (2011): 156–234.
  3. Berzin, Pavlo. “Kryminalnyi kodeks USRR 1927 r.”. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy 1, № 8 (2017): 279–281.
  4. Borysenko, Valentyna. Svicha pam’iati: Usna istoriia pro henotsyd ukraintsiv u 1932–1933 rokakh. Kyiv: VD “Stylos”, 2007.
  5. Fond 6, file 75501-fp. 39 ark. Haluzevyi derzhanyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy.
  6. Hai, Anatolii, uporiad. Sloza pekuchoi pamiati: dodatok do Kyivskoho oblasnoho tomu Natsionalnoi knyhy pamiati. T. 1, Svidchennia ochevydtsiv Holodomoru 1932–1933 rokiv na Kyivshchyni (Bila Tserkva: Bukva, 2009), 93.
  7. Hrankina O., Omelchuk, D., & N. Moskovchenko, eds. Vykorystannia arkhivno-slidchykh sprav hromadian, represovanykh u 1920–1950-ti rr. Metodychni rekomendatsii. Kyiv: Holovne arkhivne upravlinnia pry Kabineti Ministriv Ukrainy, Ukrainskyi derzhavnyi naukovo-doslidnyi instytut arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva, TsDAHOU, 1997.
  8. Kasian, Olena. Deviantni proiavy v ukrainskomu suspilstvi v umovakh Holodomoru 1933 r. (za materialamy Dnipropetrovskoi oblasti). Kvalifikatsiina mahisterska robota, Kryvyi Rih, KDPU, 2020.
  9. Kis, Oksana. “Kolektyvna pamiat ta istorychna travma: teoretychni refleksii na tli zhinochykh spohadiv pro Holodomor”. Ukraina Moderna, 13 zhovtnia 2015. https://uamoderna.com/md/216-216.
  10. Kis, Oksana. Povsiakdenne zhyttia ukrainskykh zhinok u nadzvychainykh istorychnykh obstavynakh seredyny XX st.: genderni aspekty dosvidu ta reprezentatsii. Dys. d-ra ist. nauk, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha, 2017. 447 s.
  11. Kis, Oksana. “Rets. na “Zhinky y Holodomor-henotsyd: zhertvy, poterpili, pryzvidnytsi: Materialy II sympoziumu, prysviachenoho 85-y richnytsi Holodomoru-henotsydu, 5 zhovtnia 2018 r.”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal t. 555/6 (2020): 213–218.
  12. Kis, Oksana. “Women’s experience of the Holodomor: challenges and ambiguities of motherhood”. Journal of genocide research 23/4 (2021): 527–546
  13. Klymenko, T., Kononenko, S., & S. Kryvenko, eds. Holod 1932–1933 rokiv na Cherkashchyni. Dokumenty i materialy. Cherkasy, 2002.
  14. Lyubushin, Aleksandr. “Nekotoryie dannyie k voprosu po izuchenii psihologii golodayuschih lyudoedov”. Uralskiy vrach 4–5 (1922): 119–126.
  15. Marochko, Vasyl. “Kanibalizm v roky Holodomoru”. In Holod 1932–1933 rokiv v Ukraini: prychyny ta naslidky, 568–574. Kyiv: Naukova dumka, 2003.
  16. Miller, Kelsey. “The Starvation Study You Need To Read.” Refinery29.de, 11 lypnia 2016. https://www.refinery29.com/en-us/minnesota-starvation-experiment.
  17. Natsionalna Knyha pam’iati zhertv Holodomoru 1932–1933 pp. v Ukraini: Zhytomyrska oblast, eds. M. Chernenko, L. Kopiichenko. Zhytomyr: Polissia, 2008.
  18. Natsionalna Knyha pam’iati zhertv Holodomoru 1932–1933 pp. v Ukraini. Cherkaska oblast, eds. P. Haman, E. Levytska, V. Zakharchenko, P. Zhuk. T. 1 (Cherkasy: Vyd. Chabanenko Yu., 2008).
  19. o. Mytsyk, Yurii, ed. Ukrainskyi holokost 1932–1933: svidchennia tykh, khto vyzhyv. T. , uporiad. o.Iurii Mytsyk ta Liudmyla Ivannikova. Kyiv: Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska akademiia”, 2006. 432 s.
  20. Podkur, Roman, & Victor Chentsov. Dokumenty orhanov hosudarstvennoi bezopasnosti USSR 1920–1930-kh hodov: istochnykovedcheskyi analiz. Ternopol, 2010.
  21. Pyrih, Ruslan, ed. Holodomor 1932–1933 rokiv v Ukraini: dokumenty i materialy. Kyiv: Vyd. dim “Kyevo-Mohylianska akademiia”, 2007.
  22. Skubii, Iryna, & Rebecca Manley. “‘We Did Not Shrink from Eating Carrion’ Food Disgust and Early Soviet Famines”. In Cultural Approaches to Disgust and the Visceral, eds. Max Ryynänen, Heidi Kosonen and Susanne Ylönen, 119–130. London: Routledge, 2022.
  23. Shapoval, Yuriy, & Vadim Zolotarev. “Gilotina Ukrainyi”: narkom Vsevolod Balitskiy i ego sudba. Moskva: Politicheskaya entsiklopediya, 2017.
  24. Snaider, Timoti. Kryvavi zemli: Yevropa pomizh Hitlerom ta Stalinym, transl. Mykola Klymchuk & Pavlo Hrytsak. Kyiv: Hrani-T, 2011.
  25. Vasylynets, Renard. “Deiaki aspekty vplyvu holodu na orhanizm liudyny”. In Slioza pekuchoi pamiati. T. 1. Svidchennia ochevydtsiv Holodomoru 1932–1933 rokiv na Kyivshchyni. Dodatok do Kyivskoho oblasnoho tomu Natsionalnoi knyhy pamiati, uporiad. Anatolii Hai, 30–35. Bila Tserkva: Bukva, 2009.
  26. Velykyi holod v Ukraini 1932–1933 rokiv: u IV t. T. 1, Svidchennia ochevydtsiv dlia Komisii Konhresu SShA, ed. Stanislav Kulchytskyi, dir. James Mace. Kyiv: Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska akademiia”, 2008.
  27. Veselova, Oleksandra, & Oleksandr Nikiliev, eds. Pamiat narodu: henotsyd v Ukraini holodom 1932–1933 rokiv. Book 1. Kyiv: VD “KALYTA”, 2009.
  28. Veselova, Oleksandra, & Oleksandr Nikiliev. Pamiat narodu: henotsyd v Ukraini holodom 1932–1933 rokiv. Book 2. Kyiv: VD “KALYTA”, 2009.
  29. Young, Kelly. “The Psychological Effects of Starvation in the Holocaust: The Dehumanization and Deterioration of its Victims”. Augsburg Honors Review 7 (2014): 67–85.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-24

Як цитувати

Бернадська, Ангеліна Анатоліївна. 2023. «Порушення селянками Київщини харчових табу та політичне використання звинувачень в антропофагії: приклад Ганни Білорус». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 6 (Листопад):45-52. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.45-52.

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ЛЮДИНА В ЧАСІ Й ПРОСТОРІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Anhelina Bernadska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).