Єврей у Франції після Голокосту: «паризький період» Пьотра Равича (1947–1982)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.86-92Ключові слова:
Пьотр Равич, євреї, повоєнний Париж, інтелектуали, ідентичностіАнотація
У 1961 році українсько-польсько-єврейський письменник Пьотр Равич видав друком свій дебютний роман «Кров неба». Написаний французькою мовою і опублікований видавництвом Gallimard, цей твір належить до так званої першої хвилі романів про Голокост, що виходили у Франції після Другої світової війни. «Кров неба» багато обговорювали після його виходу друком, а дослідники літератури Голокосту і досі часто посилаються на нього у своїх працях. Сам автор, утім, не був удостоєний такої великої уваги. Народившись у Львові в 1919 році в акультурованій польськомовній єврейській сім’ї, Пьотр Равич зумів пережити Другу світову війну та Голокост у в’язницях і концтаборах (Аушвіці й Ляйтмериці), а після її закінчення — емігрував до Парижа, де згодом розкрився як письменник.
У статті мова йде про період 1947–1982 років: від переїзду Пьотра Равича до Парижа і до його смерті. Акцент зроблено на середовищах, у яких перебував Равич та які впливали на нього і на його письмо. Особливу увагу приділено єврейським колам спілкування Равича й тому, наскільки досвід і спосіб пережиття Голокосту, як і довоєнне життя у Львові, вплинули на його стратегію формування нових ідентичностей після переїзду до Франції.
Спонсор дослідження
- Публікацію підготовлено в рамках виконання спільного українсько-французького науково-дослідного проєкту за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України (угода М/35-2022 від 24.05.2022 р.).
Посилання
- Archiwum Instytutu Pamięci Narodowej w Warszawie. Sygn. IPN BU m8/26761: Akta osobowe cudzoziemca, ob. Rawicz Piotr. 86 p.
- Archives Nationales de France. Dossier 15305x63.
- Archiwum Uniwersytetu Jagiellonskiego. Karta indywidualna dla słuchaczy szkół wyższych / Rawicz Piotr, student, rok akademicki 1946/47.
- Archiwum Żydowskiego Instytutu Historycznego. Centralny Komitet Żydów w Polsce. Wydział Młodzieżowy. Sygn. 303/XI/128. 139 s.
- Archiwum Żydowskiego Instytutu Historycznego. American Joint Distribution Committee (1945–1950). Sygn. 350/120, 323 s.
- Arkhiv L’vivs’koho universytetu. Fond 119, оpys 1. Lichnoje delo studentky Javych Revekky Jakubovny. 4 s.
- Barka, Vassil. Le prince jaune. Traduit de l’ukrainien par Olga Jaworskyj. Paris: Gallimard, 1981.
- Czapski, Józef. “Pozgonne — zbyt osobiste”. Kultura (paryska) 7/8 (1982): 122–124.
- Ertel, Rachel. “Les fantômes du 9 rue Guy Patin”. Les Temps Modernes 5, no 686 (2015): 21–54.
- Friedlander, Judith. Vilna on the Seine. Jewish intellectuals in France since 1968. Yale University Press, 1990.
- Furet, Francois. Mynule odnijeji iliuziji: Komunistychna ideja u XX stolitti, transl. Volodymyr Kadenko. Kyiv: Dukh i Litera, 2007.
- Gross, Jan T. Strach. Antysemityzm w Polsce tuż po wojnie. Historia moralnej zapaści. Znak, 2008.
- Kupershtejn, Lejb. “Vstrechi s Piotrom Ravichem, millionerom stradanij”. Gazeta Davar, 29.05, 1970, 8.
- Kyrchiv, Ulyana. “Krov neba: roman Piotra Ravicha pro Holokost jak dzherelo do vyvchennia joho intelektualnoji biohrafiji”. Ukraina Moderna 34 (2023): 336–356.
- Lazar, David. „Gost’ v Izraile: Piotr Ravich”. Gazeta Ma’ariv, 29.05, 1975, 31.
- Lysiak-Rudnyts’kyi, Ivan. Shchodennyky. Kyiv: Dukh i Litera, 2019.
- Lysiak-Rudnyts’kyi, Ivan. “Ukrains’ki vidpovidi na jevrejs’ke pytania”. In Istorychni ese. V dvokh tomakh. Tom 1. Kyiv: Osnovy, 1994.
- Miłosz, Czesław. “Lepsze zabawy”. Kultura (paryska) 10/265 (1969): 132–134.
- Nord, Philip. After the deportation: Memory battles in postwar France. Cambridge University Press, 2020.
- “Piotr Rawicz on French Jewry. An Interview with Goulston and Rudolf”. European Judaism 5, no. 1 (Winter 1970/71): 5–7.
- Rawicz, Piotr, “Adolf Rudnicki, le dernier barde du judaїsme polonais (Préface)”. In Un ciel de sang et de cendres. Piotr Rawicz et la solitude du témoin, ed. Annie Dayan Rosenman, Fransiska Louwagie, 377. Paris: Kimé, 2013.
- Rawicz, Piotr. “Andrzej Kuśniewicz, poète de la fin d’un monde (Préface)”. In Un ciel de sang et de cendres. Piotr Rawicz et la solitude du témoin, ed. Annie Dayan Rosenman, Fransiska Louwagie, 384. Paris: Kimé, 2013.
- Rawicz, Piotr. Bloc-notes d’un contre-révolutionnaire ou La gueule de bois. Paris: Gallimard, 1969.
- Rawicz, Piotr. “Fragments”, translated from French by Anthony Rudolf. European Judaism 7, no. 1 (Winter 1972/73): 24–26
- Rawicz, Piotr. Le sang du ciel. Paris: Gallimard, 1961.
- Rawicz, Piotr. “Salt and Pepper”. European Judaism 12, no. 1 (Spring 1978): 16–18.
- Rawicz, Piotr. “Singing Meat (Berlin Pages)”, translated from French by Anthony Rudolf. European Judaism 6, no. 1 (Winter 1971/72): 2–3.
- Rawicz, Piotr. “S pokhmelia, ili Zapiski kontrevolucionera”, transl. Nikita Krivoshein. Kontinent 25 (1980): 7–88.
- Rawicz, Piotr. “The Companion of a Dream”, translated from French by Anthony Rudolf. European Judaism 5, no. 1 (Winter 1970/71): 2–4.
- Rosenman, Anny Dayan, and Fransiska Louwagie. Un ciel de sang et de cendres. Piotr Rawicz et la solitude du témoin. Paris: Kimé, 2013.
- Tomkevych, Mina. “Pevec Holokosta, vstrecha s Petrom Ravichem, avtorom knigi Krov’ neba”. Gazeta Ma’ariv, 18.09, 1963, 25.
- Wiesel, Elie. And the sea is never full: memoirs, 1969-, translated from the French by Marion Wiesel. New York: Schocken Books, 2000.
- Yad Vashem Archives. Record group: O-62; File number: 95. 3 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Uliana Кyrchiv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).