Історіографічні погляди на Антигетьманське повстання (листопад–грудень 1918 р.) впродовж 1918–1991 рр.
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.118-124Ключові слова:
Антигетьманське повстання, Українська революція, радянська історіографія, Гетьманський рухАнотація
Антигетьманське повстання листопада–грудня 1918 р. хоч і було короткотривалим військовим конфліктом, але все ж мало значний вплив на перебіг Української революції і відповідно не лишилося поза увагою історіографії. Причому характерною рисою історіографії Української революції 1917–1921 рр. є те, що її частина створювалася в еміграційному середовищі (охопленому міжідеологічними суперечностями), а частина — в СРСР під ідеологічним диктатом партії. І, відповідно, відображення подій Української революції 1917–1921 рр. і там, і там є значною мірою заідеологізованим. Те саме стосується і повстання Директорії у грудні–листопаді 1918 р. Відображення цієї події в історіографії впродовж ХХ століття є гарною ілюстрацією того, як історичні наративи можуть бути інструментом у політичній та ідеологічній боротьбі, і, своєю чергою, демонстрацією того, як політична боротьба впливає на формування наукової історичної літератури.
У статті виокремлено та здійснено опис різних течій у поглядах на Антигетьманське повстання у вітчизняній історіографії з моменту закінчення конфлікту до 1991 р., розглянуто еволюцію та зміни цих напрямів упродовж зазначеного періоду. Висвітлено також основні зміни й тренди в підходах до дослідження цієї події протягом 1918–1991 рр. Проаналізовано роль і вплив політичних факторів на формування історичного наративу щодо повстання Директорії, а також виявлено взаємозв’язки між політичним контекстом того часу й історіографічними дебатами.
Посилання
- Antonov-Ovseenko, Volodymyr. Zapiski o hrazhdanskoy voyne. T. 3. Moskva — Leningrad, 1932.
- Bryk, Oleksandr. Ternystyy shlyakh Ukrayins’koho Uryadu (1918–1921). Vinnipeh, 1969.
- Doroshenko, Dmytro. Istoriya Ukrayiny 1917–1923 rr. T. 2: Ukrayins’ka Het’mans’ka Derzhava 1918 roku. Kyiv: Tempora, 2002.
- Dubyns’kyy, Ilya, & Hryhoriy Shevchuk. Chervonnoye kazachestvo. Kyiv: Vydavnytstvo politychnoyi literatury Ukrayiny, 1987.
- Grushevskyy, Mykhaylo. Tvory: u 50 t. Lviv: Vydavnytstvo “Svit”, 2013.
- Fedenko, Panas. Ukrainskyi rukh u XX stolity. London: Nashe slovo, 1959.
- Kakurin, Mykola. Kak srazhalas’ revolyutsiya. T. 2. Moskva, 1926.
- Kapustianskyi, Mykola. Pokhid ukrainskykh armii na Kyiv-Odesu. Myunhen, 1946
- Khristyuk, Pavlo. Zamitky i materialy do istoriyi Ukrayins’koyi revolyutsiyi: 1917—1920 rr. T. 3. Viden, 1921.
- Konovalets, Evhen. Prychynky do istorii Ukrainskoi revolyutsii. Praha: nakladom Provodu ukrains’kyh natsionalistiv, 1928.
- Korolyshyn, M., ed. Do 60-richchya Ukrayins’koyi Het’mans’koyi Derzhavy, vidnovlenoyi Pavlom Skoropadskym 29 kvitnya 1918 r. (Toronto, 1978).
- Korolyshyn, M. Za vsenatsionalnu yednist. U 110-richchiya narodzhennya hetmana Pavla. U 65-richchiya vidnovlennya hetmanstva. Toronto, 1983.
- Kushchynskyi, Antin. Voyatski zaslugy y lytsarski chesnoty Hetmana vsiyei Ukrayiny Pavla Skoropadskoho. Toronto, 1973.
- Lykholat, Andrey. Razgrom natsionalisticheskoy kontrevolyutsii na Ukrayine. Moskva: Gospolitizdat, 1954.
- Mazepa, Isaak. Ukrayina v ohni y buri revolyutsii (1917–1921). Kyiv: Tempora, 2003.
- Mirchuk, Petro. Ukrayins’ko-moskovs’ka viyna (1917–1919). Toronto: Politychna biblioteka Lihi vyzvolennya Ukrayiny, 1957.
- Naida, S. F., Obichkin, G. D., Petrov, Yu. P., Struchkov, A. A., & N. I. Shatagin. Istoriya grazhdanskoy voyny v SSSR: v 5 tomakh. T. 3. Uprochennye sovetskoy vlasti. Nachalo inostrannoy voyennoy interventsii i grazhdanskoy voyny. (Noyabr’ 1917 g. — mart 1919 g.). Moskva: Gosudarstvennoe izdatel’stvo politicheskoy literatury, 1958.
- Rybalka, I. K. Grazhdanskaya voyna na Ukrayine, 1918–1920: Sb. dok. i materialov. V 3 tomakh. Tom 1. Kniga 1: Osvoboditel’naya voyna ukrainskoho naroda protiv nemetsko-avstriyskykh okkupantov. Razhrom burzhuazno-natsionalisticheskoy direktorii. Kyiv: Naukova dumka, 1967.
- Slavinskyi, Maksym. Istoriia Ukrainy. Podebrady, 1933–1934.
- Solukha, Petro. Dohovir z Moskvoyu proty hetmana Pavla Skoropadskoho (Volodymyr Vynnychenko ta Mykyta Shapoval po dopomohu do Moskvy — do Lenina). 1978.
- Stakhiv, Matviy. Ukrayina v dobu Dyrektoriyi UNR. Skrenton, 1962. T. 1.
- Stopchak, Mykola. “Povstannya proty hetmana P. Skoropadskoho y likvidatsiya Ukrayinskoyi Derzhavy: suchasna vitchyznyana istoriohrafia”. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History 43 (2023): 109–119.
- Suprunenko, Nikolay. Ocherky istorii hrazhdanskoyi voyiny i inostrannoyi voyennoyi interventsii na Ukrayini (1918–1920). Moskva: Nauka, 1966.
- Shemet, Serhiy. “Polkovnyk Petro Bolbochan (zamitky do istoriyi Zaporozhskoho Korusu 1917–1919 rr.)”. Khliborobska Ukrayina 4 (1923): 205.
- Polonska-Vasylenko, Nataliia. Istoriia Ukrainy. Myunhen, 1972–1976.
- Voinarenko, Ostap. Do novoi Poltavy. New York, 1955.
- Vynnychenko, Volodymyr. Vidrodzhennya natsii (Istoriya ukrayinskoyi revolyutsii: marts 1917 r. – hruden 1919 r.). Kyiv: Knyha rodu, 2008.
- Yavors’kyy, Matviy. Revolyutsiya na vkraїnі v yiyi holovnishikh etapakh. Kharkiv: Derzh. vyd-vo Ukrayiny, 1923.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Artem Vasylynchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).