Партизанська радіограма М. С. Хрущову від 29 травня 1943 р. як джерело для дослідження україно-польських взаємин 1940-х рр.

Автор(и)

  • Ярослав Вікторович Борщик Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2024.7.140-144

Ключові слова:

архівні джерела, совєтські партизани, Волинська трагедія, україно-польські взаємини, ОУН і УПА

Анотація

Кривавий міжнаціональний конфлікт між українцями і поляками в роки Другої світової війни ще тривалий час буде дражливою темою у спільній історії обох народів. Національні історіографії напрацювали власні узагальнені погляди на ці події, а політичні декларації польського парламенту остаточно звузили поле для інтерпретацій. У цьому контексті подано до уваги вихідну радіограму партизанського з’єднання ім. Берії, в якій коротко, але дуже влучно розповідається про їхнє бачення та перспективу «міжусобної різанини», а також про можливі варіанти залучення загону до цих процесів.

Біографія автора

Ярослав Вікторович Борщик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин НаУКМА

ya.borshchyk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Chy isnuvav nakaz UPA pro vynyshchennia polakiv na Wolyni? Accessed June 20, 2024. https://galinfo.com.ua/articles/chy_isnuvav_nakaz_upa_pro_vynyshchennya_polyakiv_na_volyni_261721.html.
  2. Hrytsak, Y. Korotka istoria nasylstwa. Accessed June 20, 2024. https://zbruc.eu/node/108782.
  3. Korman, А. Ludobójstwo UPA na ludności polskiej. Wrocław, 2003.
  4. Lemkin, R. Axis Rule in occupied Europe. Laws of occupation. Analysis of government. Proposals for redress Carnegie Endowment for international peace, Division of international law. 1944.
  5. Motyka, G. Vid Volynskoi rizanyny do operacii “Visla”. Polsoukrainskyi konflikt 1943–1947 rr. Kyiv: Duh i Litera, 2013.
  6. Prof. Grzegorz Motyka: zbrodnia wołyńska spełnia definicję ludobójstwa. Accessed June 20, 2024. https://dzieje.pl/aktualnosci/
  7. prof-grzegorz-motyka-zbrodnia-wolynska-spelnia-definicjeludobojstwa.
  8. Pyrih, R. “«Ukrainskyi arkhiv» Mykyty Khrushchova: problemy vidnovlennia ta vykorystannia”. V Povernennia kulturnoho nadbannia Ukrainy: problemy, zavdannia, perspektyvy 6 (1996): 182–187.
  9. Siemaszko, W., & E. Siemaszko. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945. T. 1, 2. Warszawa, 2000.
  10. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan ta ukrainiky. Fond 88.
  11. V’iatrovych, W. Druha polsko-ukrainska viyna: 1942–1947. Kyiv, 2012.
  12. Wolodymyr V’iatrovych: “Volynska tragedia — chastyna polskoukrainskoi viyny”. Accessed June 20, 2024. https://www.istpravda.com.ua/articles/4e1c07cfdc581/.
  13. Yakovenko, N. “Lyshe naiivnyi istoryk slipo viryt’ dzherelu, natomist’ fahovo zrilyi — nikoly”. Accessed June 20, 2024. http://archeos.org.ua/?p=12698.
  14. — — —. Vstup do istorii. Kyiv: Krytyka, 2007.
  15. Zashkilniak, L. “Nevidoma viyna: ukrainsko-polski stosunky na Wolyni ta Shidniy Halychyni v 1939–1944 rokah”. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionakna swidomust’, derzhavnist. 16 (2008): 396–403.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Як цитувати

Борщик, Ярослав Вікторович. 2024. « як джерело для дослідження україно-польських взаємин 1940-х рр». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 7 (Грудень):140-44. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2024.7.140-144.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ПИТАННЯ. ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Yaroslav Borshchyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).