Про причини невдач націоналізації Російською імперією Литви

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2024.7.151-154

Ключові слова:

Дарюс Сталюнас, Литва, Північно-Західний край, русифікація

Анотація

Про причини невдач націоналізації Російською імперією Литви. Рецензія-огляд: Дарюс Сталюнас. Польша или Русь. Литва в составе Российской империи. Автор. пер. с литовского Т. Тимченка. Москва: Новое литературное обозрение, 2022. 376 с. (серия Historia Rossica)

У рецензії-огляді монографії знаного литовського дослідника Дарюса Сталюнаса розглянуто історію перебування у Російській імперії Литви як складової Північно-Західного краю. Звернуто увагу на концепції, які обслуговували імперську експансію, а також на заходи, до яких вдавалася російська держава, прагнучи русифікувати місцеву людність, зокрема литовців, поляків, білорусів і євреїв. Зауважено, що автору вдалося простежити, що цей процес відбувався паралельно з деполонізацією, з насадженням православ’я, заміною латиниці кирилицею та запровадженням російської мови до католицького і юдейського богослужіння. Визначено, чому імперія не досягла бажаної русифікації. Підкреслено, що скрупульозне дослідження складних проблем збереження етнічних ідентичностей, а згодом і націєтворення, робить науковий доробок Дарюса Сталюнаса цінним для поглибленого вивчення подібних процесів і для українських історичних регіонів ХІХ — початку ХХ століття.

Біографія автора

Валентина Степанівна Шандра, Інститут історії України НАН України

доктор історичних наук, старша наукова співробітниця відділу історії України ХІХ — початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України, професор кафедри історії НаУКМА

Посилання

  1. Centralnaya Aziya v sostave Rossijskoj imperii. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2008.
  2. Kushko, A., & V. Taki. Bessarabiya v sostave Rossijkoj imperii 1812–1917. Moskva: Novoe literaturnoe oborenie, 2012.
  3. Regiony Rossijskoj imperii: identifikaciya, reprezentaciya, (na) znachenie. Red. E. Boltunova & V. Sanderlend. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2021.
  4. Rolf, M. Polskie zemli pod vlastyu Peterburga. Ot Venskogo kongressa do Pervoj mirovoj. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2020.
  5. Rubinshtejn, Simon. Hronologicheskij ukazatel ukazov i pravitelstvennyh rasporyazhenij po guberniyam Zapadnoj Rossii, Belorussii i Malorossii za 240 let, s 1652 po 1892 god. Vilna: Typ. A. G. Syrkina, 1894.
  6. Severnyj Kavkaz v sostave Rossijskoj imperii. Pod red. V. O. Bobrovnikova i I. L. Babich. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2007.
  7. Shandra, Valentyna. “Formuvannia administratyvno-terytorialnoho ustroiu ukrainskykh zemel iak zasib intehratsii do skladu Rosiiskoi imperii (kinets XVIII — pochatok XX stolittia)”. V Rosiia — Ukraina: zrady, soiuzy, viiny, 102–133. 2022).
  8. Sibir v sostave Rossijskoj imperii. Pod red. A. V. Remneva i L. M. Damesheka. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2007.
  9. Zapadnye okrainy Rossijskoj imperii. Pod red. A. I. Millera i M. D. Dolbilova. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2006.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Як цитувати

Шандра, Валентина Степанівна. 2024. «Про причини невдач націоналізації Російською імперією Литви». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 7 (Грудень):151-54. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2024.7.151-154.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Valentyna Shandra

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).