Радянська авіація під час воєнних дій на Халхін-Голі: оперативні, організаційні й технічні аспекти

Автор(и)

  • Володимир Юрійович Литвин Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.15-21

Ключові слова:

Халхін-Гол, ВПС РСЧА, Климент Ворошилов, Яков Смушкевич, бойове застосування авіації, повітряні бої, авіаційні удари, взаємодія, повітряне спостереження, оповіщення та зв’язок

Анотація

У статті на основі архівних документів та его-джерел виокремлено і проаналізовано проблеми, з якими зіткнулися військово-повітряні сили Червоної армії під час воєнного конфлікту в районі річки Халхін-Гол у 1939 р. Зокрема з’ясовано, що досвід бойових дій продемонстрував значне технічне відставання радянського авіапарку від японського, ліквідувати яке під час цієї неоголошеної війни було неможливо. До недоліків також варто віднести неналежним чином організовану систему спостереження і оповіщення про повітряну обстановку та спорадичну взаємодію радянської авіації з наземними підрозділами. Виокремлено низку факторів, що значно зменшували бойову спроможність радянських ВПС: вплив політичних чинників, незадовільна взаємодія, недостатній рівень льотно-тактичної підготовки пілотів, брак політичної волі для заподіяння ударів по території противника й недостатнє матеріальне забезпечення підрозділів повітряного спостереження, оповіщення та зв’язку (ПСОЗ). Сукупність всіх цих факторів засвідчила: незважаючи на те, що СРСР вийшов переможцем у зіткненні з Японією, конфлікт на Халхін-Голі продемонстрував недостатню бойову спроможність радянських ВПС та загострив потребу їхнього якнайшвидшого реформування.

Біографія автора

Володимир Юрійович Литвин, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

бакалавр історії, студент магістерської програми «Історія» НаУКМА

volodymyr.lytvyn@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Gauthier, Kristian. “La bataille de Nomonhan et la seconde guerre mondiale en extrème-orient.” Ph. Diss., Montréal, 2016.
  2. Goldman, Stuart. Nomonhan, 1939: the Red Army’s victory that shaped World War II. Annapolis, Md.: Naval Institute Press, 2012.
  3. Kharuk, Andrej. Istrebiteli Vtoroi mirovoi: samaya polnaya entsiklopediya. Moskva: Yauza, 2012.
  4. Kolomiets, Maksim. “Neobyavlennaya voina” Stalina. Tanki na Khalkhin-Gole. Moskva: Yauza, 2013.
  5. Kondratiev, Vyacheslav. Halhin-Gol: Voyna v vozduhe. Vostochnyiy gorizont, 2002.
  6. Maslov, Mikhail. Skorostnie bombardirovshchiki Stalina SB i Ar-2. Moskva: Kollektsiya, 2010.
  7. Mekhanizmi voini. “O sostoyanii radiosvyazi v istrebitelnikh polkakh VVS Krasnoi Armii.” Accesed October 20, 2024. http://www.warmech.ru/war_weapon/radstationavia.html.
  8. Bold, Ravdangijn. Ogranichennaya voina: voenno-diplomaticheskaya istoriya srazheniya u reki Khalkhin-Gol. Ves Mir, 2019.
  9. Rieznik, Volodymyr. “Formuvannia ta rozvytok systemy zastosuvannia aviatsii u KhX stolitti.” The Scientific Heritage 48-3 (2020): 44–49.
  10. Smushkevich, Ya. “Aviatsiya v predstoyashchei voine.” Bolshevik 4 (1938).
  11. Ugolok neba. Aviatsionnaya entsiklopediya. “Ki.27”. Accesed October 20, 2024. https://airwar.ru/enc/fww2/ki27.html.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-12

Як цитувати

Литвин, Володимир Юрійович. 2025. «Радянська авіація під час воєнних дій на Халхін-Голі: оперативні, організаційні й технічні аспекти». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 8 (Грудень):15-21. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.15-21.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ПАМ’ЯТІ КОСТЯНТИНА ГЛОМОЗДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Volodymyr Lytvyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).