«[...] очень понравилась нам энта музея. очень хорошо и лахвово, хвакт»: русифікація в УРСР періоду пізнього сталінізму на прикладі відвідувачів Державного історичного музею

Автор(и)

  • Максим Васильович Яременко Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний музей історії України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2386-638X

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.41-56

Ключові слова:

русифікація, пізній сталінізм, УРСР, Київ, Державний історичний музей

Анотація

Русифікація в УРСР давно привертає увагу істориків, педагогів і лінгвістів. Дослідники зосереджують увагу на різних сюжетах: аналізі урядових приписів, освіти та шкільних програм, видання книжок тощо. Втім, до вивчення ситуації в добу пізнього сталінізму звертаються менше, ніж до середини 1950-х — 1980-х рр. У цій статті на основі дослідження книги відгуків кінця 1940-х — початку 1950-х рр. відвідувачів головного історичного музею УРСР у Києві проаналізовано, як послуговувалися мовою у повсякденному житті громадяни радянської України (саме вони становили левову частку екскурсантів), що спонукало їх віддавати перевагу українській або російській мові. Добровільний вибір мовного регістру дає змогу констатувати масштабність неадміністративних чинників русифікації, неформальний тиск столичного київського мовного середовища та уявлень про престижне / непрестижне. У статті проаналізовано зокрема соціальний склад, походження та вікові характеристики відвідувачів історичного музею УРСР, щоби зрозуміти, чи впливали вони на вибір мови відгуку, а також звернуто увагу на грамотність, стилістику й лексику нотаток у екскурсантів.

Біографія автора

Максим Васильович Яременко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний музей історії України

доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», старший науковий співробітник Національного музею історії України

Посилання

  1. Bazhan, O. “Movnyi protses v Ukrainskii RSR v umovakh pochatkovoho periodu destalinizatsii (1953–1955 rr.).” Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka 14 (2008): 95–103.
  2. — — —. “Narostannia oporu politytsi rusyfikatsii v Ukrainskii RSR u druhii polovyni 1950-kh – 1960-kh rr.” Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 5 (2008): 147–159.
  3. Dziuba, I. Spohady i rozdumy na finishnii priamii. Kyiv: Krynytsia, 2008.
  4. Filipov, O. Rozvytok radianskoi shkoly v URSR v period pershoi pisliavoiennoi piatyrichky. Kyiv: Radianska shkola, 1957.
  5. Hrytsenko, M. Narysy z istorii shkoly v Ukrainskii RSR. Kyiv: Radianska shkola, 1966.
  6. Koliaska, I. Osvita v radianskii Ukraini. Transl. from English, rev. and suppl. Toronto: Peter Martin Associates Ltd., 1970.
  7. Krasnozhon, N. “Rusyfikatsiia natsionalnykh menshyn Ukrainy (1944–1953).” Etnichna istoriia narodiv Yevropy 5 (2000): 123–125.
  8. Kyiv. Istorychnyi ohliad (karty, iliustratsii, dokumenty). Kyiv: Holovna redaktsiia URE, 1982.
  9. Kyivskyi derzhavnyi istorychnyi muzei (putivnyk). Kyiv, 1955.
  10. Kyivskyi derzhavnyi istorychnyi muzei. Korotkyi dovidnyk. Kyiv: Derzhavne vyd-vo obrazotvorchoho mystetstva i muzychnoi literatury URSR, 1958.
  11. Lavrut, O. “Radianska shkola u druhii polovyni 1940-kh — kintsi 1980-kh rr.: vymir Ukrainy.” Dysetratsiia ... doktora ist. nauk, DNU im. V. Stusa, ChNU im. B. Khmelnytskoho, 2021.
  12. — — —. Radianska shkola u druhii polovyni XX st.: vymir Ukrainy. Sloviansk: Drukarskyi dvir, 2020.
  13. Levkievskaya, E. “Ukrainskij yazyk v russkom yazykovom prostranstve (na primere sovetskogo kinematografa.” In Russkie ob Ukraine i ukraincakh, 415–454. Sankt-Peterburg: Aletejya, 2012.
  14. Lobko, M. Kapela bandurystiv Dniprodzerzhynskoho zavodu imeni F. E. Dzerzhynskoho. Kyiv: Mystetstvo, 1952.
  15. Malakov, D. Povoiennia. Spohady kyianyna. Kyiv: Sydorenko V. B., 2013.
  16. — — —. U Kyievi 1950-kh. Kyiv: Sydorenko V. B., 2011.
  17. Mykhailova, N. “Istorychnyi muzei u 1948 rotsi ochyma arkheolohiv.” Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy 2 (2017): 173–177.
  18. Parakhina, M. “Osoblyvosti rusyfikatsii v URSR u druhii polovyni 1950 – pershii polovyni 1960-kh rr. (z istorii movnoi problemy).” Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 4 (2014): 128–146.
  19. Plokhii, S. “Natalia Yakovenko: portret istoryka u zvorotnii perspektyvi.” In Theatrum Humanae Vitae. Studii na poshanu Natali Yakovenko, 35–61. Kyiv: Laurus, 2012.
  20. Postanovy partii ta uriadu pro shkolu. Kyiv — Kharkiv: Radianska shkola, 1947.
  21. Sorokina, S., & O. Zavalna. “Orhanizatsiia roboty ta umovy pratsi spivrobitnykiv Derzhavnoho respublikanskoho istorychnoho muzeiu u 1943–1950 rr.” Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy 8 (2023): 429–455.
  22. Volska, S. Z dosvidu naukovo-osvitnoi roboty Kyivskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu. Kyiv, 1962.
  23. Yakubets, A. “Systema upravlinnia muzeinoiu spravoiu v URSR (1945–1953 rr.).” Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy 2 (1) (2017): 160–165.
  24. Yekelchyk, S. Povsiakdennyi stalinizm: Kyiv ta kyiany pislia Velykoi viiny. Kyiv: Laurus, 2018.
  25. Yurchuk, V. Kulturne zhyttia v Ukraini u povoienni roky: svitlo i tini. Kyiv: Asotsiatsiia “Ukraino”, 1995.
  26. Zheplynskyi, B., & D. Kovalchuk. Ukrainski kobzari, bandurysty, lirnyky. Entsyklopedychnyi dovidnyk. Lviv: Halytska vydavnycha spilka, 2011.
  27. Zheplynskyi, B. Korotka istoriia kobzarstva v Ukraini. Lviv: Vydavnytstvo “Krai”, 2000.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-12

Як цитувати

Яременко, Максим Васильович. 2025. «‘[. ] очень понравилась нам энта музея. очень хорошо и лахвово, хвакт’: русифікація в УРСР періоду пізнього сталінізму на прикладі відвідувачів Державного історичного музею». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 8 (Грудень):41-56. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.41-56.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ВИКЛИКИ МОДЕРНУ: РЕПРЕСИВНІ ПОЛІТИКИ, ПРОБЛЕМНІ ІДЕНТИЧНОСТІ, ПАМ’ЯТІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ ПІДХОДИ ДО ЇХ ВИВЧЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Maksym Yaremenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).