Житомир останньої чверті XVIII ст. у неопублікованій праці Петра Абрамовича

Автор(и)

  • Данило Максимович Антонюк Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0007-9671-0558

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.115-120

Ключові слова:

ранньомодерний період, Річ Посполита, Житомир, міські студії, місто, Київське воєводство, маґдебурзьке право, Станіслав-Авґуст Понятовський, реформи, XVIII ст.

Анотація

У статті здійснено аналіз однієї з неопублікованих робіт Петра Абрамовича, в якому представлено минуле Житомира останньої чверті XVIII ст. Своє дослідження історик-аматор базував головно на унікальному джерелі під назвою «Зібрання прав і привілеїв міста Житомира», яке не збереглося до наших днів. Завдяки його опрацюванню Абрамович зміг охарактеризувати перебіг реформ, упроваджених в осерді Київського воєводства місцевою Комісією доброго порядку, що була створена в 1779 р. Ця владна інституція мала вплив на міське самоврядування, судочинство й просторову структуру Житомира.
У чотирьох частинах свого дослідження Петро Абрамович наводить докладні дані про склад Комісії, її перші рішення щодо ревізії прав городян Житомира, створення першої мапи міста, а також численні конфлікти між міщанами та шляхтою через земельні суперечки й податки. Особливу увагу присвячено аналізу Ординації 1788 року, яка реформувала структуру маґістрату, розподілила обов’язки між трьома палатами — радою, лавою і ґміною — і запровадила низку адміністративних змін. Наприкінці дослідження Абрамович описує судові конфлікти та коротко окреслює політичну ситуацію останніх років Речі Посполитої. У статті наголошується на важливості аналізованої публікації праці з критичним коментарем.

Біографія автора

Данило Максимович Антонюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

магістр історії, аспірант Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

Посилання

  1. Antoniuk, Danylo. “Naselennia ta mistseva vlada Zhytomyra (1782–1793).” Kvalifikatsiina robota na zdobuttia osvitnoho stupenia mahistra, NaUKMA, 2023.
  2. Arkhiv Yugo-Zapadnoy Rossii, izdavaemyy Vremennoy komissiyey dlya razbora drevnikh Aktov Kyiv, 1905. Ch. 7, T. 3 (ch. 2). 540.
  3. Baranovych, Oleksiy. Pans’ke misto za chasiv Pol’s’koi derzhavy (Staryi Kostiantyniv). Kyiv, 1928.
  4. Bilous, Nataliia. “Rozvytok samovriaduvannia v Zhytomiri v XV pershyi polovyni XVII st.” Kyivska starovyna 3 (2001): 73–86.
  5. Blynziak, Mykola. “Zakhody protypozhezhnoi bezpeky u mistakh Volyni u XVIII st. (na prykladi mista Dubna).” Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozkа akademіya”. Serіya “Istorychni nauky” 30 (2020): 5–13.
  6. Charewiczowa, Łucia. Lwów w odnowie: 1766–1769. Lwów, 1932.
  7. Glemža, Liudas. “Kaunas 1792 m. Abiejų Tautų Respublikos-Rusijos Imperijos Karo Akivaizdoje.” Kauno Istorijos Metraštis 13 (2005): 27–58.
  8. Janas, Eugeniusz, and Kłaczewski, Witold. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV–XVIII wieku: spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1998.
  9. Korzon, Tadeusz. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764–1794): badania historyczne ze stanowiska ekonomicznego i administracyjnego. T. 1. Warszawa: Księgarnia T. Paprockiego i Spółki, 1897.
  10. Król, Renata. “Reformy miejskie w dobie Sejmu Wielkiego: Egzekucja praw na przykładzie Kamieńca Podolskiego.” Politeja: Pismo Wydziału Studiów Międzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego 1 (5) (2006): 214–250.
  11. Matseliukh, Kateryna. “Petro Abramovych yak Vchenyi, Osvityanyn, Hromadskyi Diiach ta yoho vnesok u rozvytok bibliotechno-bibliohrafichnoi spravy Volyni u 10–20-ti rr. XX st.” Dysetratsiia na zdobuttia stupenia kandydata nauk, Natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Vernadskoho, Kyiv, 2015.
  12. Otamanovskyi, Valentyn. Vinnytsia u XIV–XVII stolittiakh. Vinnytsia, 1993.
  13. Petrov, Mykola. Misto Kamianets-Podilskyi v 30-kh rokakh XV–XVIII stolit: problemy sotsialno-ekonomichnoho, demohrafichnoho, etnichnoho ta istoryko-topohrafichnoho rozvytku. Kamianets-Podil’skyi: Aksioma, 2012.
  14. Rackauskas, John A. The Commission for National Education of Poland and Lithuania (1773–1794): A Historical Study of Some Aspects of Its Educational Reforms. Thesis presented to the School of Graduate Studies of the University of Ottawa as partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. Chicago, Illinois, 1977.
  15. Rychkоv, Petro. “Arkhitekturno-prostorovyi rozvytok Ostroha za kartohrafichnym dzherelem.” Arkhitekturna spadshchyna Volyni 2 (2020): 5–28.
  16. — — —. “Rozplanuvannia mista Dubna za kartohrafichnym dzherelem.” Arkhitekturna spadshchyna Volyni 3 (2021): 122–142.
  17. Šmigelskytė-Stukienė, Ramunė. “Tarp Tradicijų ir Novacijų: Upytės Pavieto Bajorija XVIII a. Pabaigoje.” In Iš Panevėžio Praeities: Upytės Žemei 750 Metų, 92–116 (Panevėžys: Panevėžio Kraštotyros Muziejus, 2004).
  18. Tyszkiewicz, Bogna. Komisja Dobrego Porządku w Poznaniu 1780–1784. Poznań: Wydawnictwo Miejskie, 2006.
  19. Uruski, Seweryn. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. VI. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1909.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-12

Як цитувати

Антонюк, Данило Максимович. 2025. «Житомир останньої чверті XVIII ст. у неопублікованій праці Петра Абрамовича». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 8 (Грудень):115-20. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2025.8.115-120.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ПИТАННЯ. ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Danylo Antoniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).