DOI: https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.16-21

Витворення «нової людини» в контексті реформи середньої освіти в СРСР 1958 року

Mykola Asanishvili

Анотація


Ідея створення «нової людини» була притаманна радянським керманичам протягом усього існування СРСР. Задля виховування людини керівники держави застосовували різні методи, починаючи від репресій у найширшому розумінні цього явища, і закінчуючи насаджуванням моральних категорій та правил, які мали на меті конструювання людської реальності. Автор цієї статті доводить на прикладі шкільної реформи використання репресивного апарату щодо школярів та вчителів під час змін середньої освіти в СРСР 1958 р. Мета статті зумовлена поділом історії СРСР на різні періоди. Такий підхід небезпечний тим, що науковці шукають унікальне та відмінне в кожному відрізку «радянського часу», при цьому часто нехтуючи явищем «тоталітарного», яке було притаманно всім періодам СРСР. Експеримент 1958 р. над загальноосвітньою школою мав виховати «радянську людину». Оскільки в офіційному дискурсі «радянський» означало – «колективний», «робітничий», школу зробили закритою системою, в якій мали виховувати ці якості. Через навчальні плани та програми змінили мову, зовнішній вигляд та простір. Також школярів і вчителів інтегрували в колективи підприємств і колгоспів задля отримання практичних навичок. Однак такий експеримент породив практики відторгення та несприйняття шкільної реформи усіма залученими акторами. Результати дослідження дають змогу в широкому сенсі зрозуміти, що період «відлиги» не означав відмову від сталінських тоталітарних практик, як публічно заявляли тодішні лідери країни. Ці практики упокорення та виховання постали у нових формах, через насаджування моральних ка- тегорій. Важливим результатом шкільної реформи 1958 р. була зміна соціальної стратифікації СРСР 1970–1980-х рр. Причиною цього був «штучний бар’єр» у вигляді реформи, який заважав громадянам здобути вищу освіту.

 

Матеріал надійшов 20.02.2019


Ключові слова


«нова людина»; шкільна реформа; «відлига»; «соціальна інженерія»; СРСР

Повний текст:

PDF

Посилання


Burd’e, P’er. Sociologiya socialnogo prostranstva. Sankt-Peterburg: Aletejya, 2005, 288.

Dneprov, Ehduard. Ocherki istorii shkoly i pedagogicheskoj mysli narodov SSSR. Moskva: Pedagogika, 1988, 480.

Ficpatrik, Shejla. Povsednevnyj stalinizm. Socialnaya istoriya Sovetskoj Rossii v 30-e gody: gorod. Per. Lada Pantina. Moskva:

Rossijskaya politicheskaya ehnciklopediya (ROSSPEHN); Fond Pervogo Prezidenta Rossii B. N. Elcina, 2008, 336.

Geller, Mihail. Mashina i vintiki. Istoriya formirovaniya sovetskogo cheloveka. Moskva: MIK, 1999, 320.

Materialy po semiletnemu planu (plan, kontingenty uchashchihsya) za 1959–1965 gody. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti (DAVO Ukraіnу). F. 4897, op. 4, spr. 142, 2–3 ark.

Narodnoe hozyajstvo SSSR za 70 let. Yubilejnyj statisticheskij ezhegodnik. Moskva: Finansy i statistika, 1987, 766.

“Ob ukreplenii svyazi shkoly s zhiznyu.” Biblioteka normativno-pra-vovyh aktov Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik. http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_5337.htm.

Popper, Karl. Otkrytoe obshchestvo i ego vragi. Per. Vadim Sadovskij. Moskva: Mezhdunarodnyj fond “Kulturnaya iniciativa”, 1992, 448.

Prikazy i instruktivnye ukazaniya Ministerstva prosveshcheniya USSR. DAVO Ukraїni. F. 4897, оp. 4, spr. 372, 8 ark.

Skatkin, Mihail. O didakticheskih osnovah svyazi obucheniya s trudom uchashchihsya. Moskva: Gosudarstvennoe uchebno-peda-gogicheskoe izdatelstvo ministerstva prosveshcheniya RSFSR, 1960, 70.

Sobranie uzakonenij i rasporyazhenij pravitelstva za 1917–1918 gg. Upravlenie delami Sovnarkoma SSSR. Moskva, 1942. http://istmat.info/node/31601.

Uhl, Katarina. “Pokolenie mezhdu «geroicheskim proshlym» i «svetlym budushchim»: Rol’ molodezhi vo vremya «ottepeli».” Antropologicheskiy forum 15 (2011): 279–326.

Yakubova, Larisa, and Yana Prymachenko. V obiimakh strakhu i smerti. Bilshovytskyi teror v Ukraini. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 2016, 544.

XX sezd kommunisticheskoj partii Sovetskogo soyuza: stenograficheskij otchet. Moskva: Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury, 1956, 560.






Copyright (c) 2019 Mykola Asanishvili

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.