Кримські татари в Узбекистані: між спільним та іншуванням

Автор(и)

  • Martin-Oleksandr Kisly Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.41-55

Ключові слова:

кримські татари, Узбекистан, русифікація, ідентичність

Анотація

Унаслідок депортації кримські татари перестали існувати як нація для режиму і стали небажаними сусідами для місцевого населення Узбекистану. Виселення зруйнувало традиційний спосіб життя, структуру суспільства та культурні інститути кримських татар. Серед чинників, що відіграли значну роль у збереженні національної ідентичності кримських татар у депортації, традиційні повсякденні практики, свята та релігія посідають помітне місце. Родинні наративи про втрачену батьківщину відіграли важливу роль у збереженні пам’яті про Крим. Разом із тим, родина була місцем збереження рідної, кримськотатарської мови, що мало значення в умовах русифікації. Після звільнення зі спецпоселень у 1956 р., кримські татари почали мігрувати у великі міста, в пошуках освіти та працевлаштування. Культурні відмінності, рівень освіченості та сприйняття віри не дали змоги кримським татарам асимілюватися із місцевим населенням, узбеками. На кінець 1980-х кримські татари, нарівні із росіянами, обіймали головні посади в інтелектуальній сфері та промисловості Узбекистану. Тим не менш, попри таку зміну соціального статусу, кримські татари залишалися «другосортним населенням», «зрадниками» Радянського Союзу.

 

Матеріал надійшов 10.03.2019

Біографія автора

Martin-Oleksandr Kisly, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

магістр історії НаУКМА, співробітник Центру польських і європейських студій імені Єжи Ґедройця

Посилання

  1. Abdripi, 1962. Interview by author. 1 August 2015.
  2. Ackermann, Felix. “Autosovietization. Migration, Urbanization and Social Acculturation in Western Belarus.” Jahrbücher Für Geschichte Osteuropas, Neue Folge, 64, 3 (2016): 409–436.
  3. Akiner, Shirin. “Uzbekistan and the Uzbeks.” In The Nationalities question in Post-Soviet States, ed. by Graham Smith, 334–347. London and New York: Longman, 1990.
  4. Altan, Mubeyyin. “Structures: The importance of family – the personal memoir.” In The Tatars of Crimea: Return to the Homeland, edited by Edward Allworth, 99–109. Durham and London: Duke University Press, 1998. doi: https://doi.org/10.1215/9780822398691-006
  5. Anonym, 1949. Interview by author. 30 July 2017.
  6. Ava-Sherfe, 1953. Interview by author. 9 January 2014.
  7. Aydıngün, Ayşegül, Yıldırım, Erdoğan. “Perception of Homeland among Crimean Tatars: Cases from Kazakhstan, Uzbekistan and Crimea,” Bilig, 54 (Summer 2010): 21–46.
  8. Bazhan, Oleg, ed. Krymski tatari: shlyah do povernennya. Kyiv: Institute of Ukrainian history, 2004.
  9. Bekirova, Gulnara. Krimskotatarskaya problema v SSSR (1944–1991). Simferopol: Odzhak, 2004.
  10. Bekirova, Gulnara. Pivstolitya oporu: Krimski Tatari vid vignannia do povernennia (1941–1991 roki). Naris politichnoi istoriyi. Kyiv: Krityka, 2017.
  11. Berdinskih, Viktor. Spetsposelentsi: Politicheskaya ssilka narodov Sovetskoy Rossiyi. Moskva: Novoe Literaturnoe Obozrenie, 2005.
  12. Bugai, Nikolay, ed. Iosif Stalin – Laverentiiu Berii: “Ikh nado deportirovat” dokumenty, fakty, kommentarii. Moscow: Druzhba narodov, 1992.
  13. Dadabaev, Timur. Identity and Memory in Post-Soviet Central Asia. New York: Routledge, 2016.
  14. Ediye, 1963. Interview by author. 15 August 2015.
  15. Elvira, 1962. Interview by author. 9 January 2014.
  16. Fisher, Alan. The Crimean Tatars. Stanford: Hoover Institution press, 1978.
  17. Gülüm, Riza. “Rituals: Artistic, Cultural, and Social Activity.”
  18. In The Tatars of Crimea: Return to the Homeland, ed. by Edward Allworth, 84–97. Durham and London: Duke University Press, 1998.
  19. Hall, Mica. “Russian as spoken by Crimean Tatars.” PhD diss., University of Washington, 1997.
  20. Hayire, 1929. Interview by author, 9 August 2017.
  21. Hionidou, Violetta and Sanders, David. “Exiles and Pioneers: Oral Histories of Greeks Deported from the Caucasus to Kazakhstan in 1949.” Europe-Asia Studies 62, 9 (2010): 1479–1501. doi: https://doi.org/10.1080/09668136.2010.515794
  22. Hulsum, 1954. Interview by author. 8 January 2014.
  23. Kelly, Catriona and Sirotkina, Svetlana. “Bilo neponyatno i smeshno: Prazdniki Poslednih Desyatiletiy Sovetskoy Vlasti i Vospriyatie ih Detmi.” Antropologicheskiy Forum 8 (2008): 258–299.
  24. Kreindler, Isabelle. “The Soviet Deported Nationalities: A Summary And An Update.” Soviet Studies 38, 3 (1986): 387–405. doi: https://doi.org/10.1080/09668138608411648
  25. Kulpin, Eduard. “Transformatsia Krimskotatarskogo etnosa (1944–1996).” in Krimskie tatari: Problemi repatriatsii, ed. by Arkadiy Vyatkin and Eduard Kulpin, 38–50. Moskva: Institut vostokovedenia RAN, 1997.
  26. Lenura, 1946. Interview by author. 9 January 2014.
  27. Liliya, 1953. Interview by author. 10 January 2014.
  28. Lutfi, 1928. Interview by author. 15 August 2015.
  29. Lyoman, 1938. Interview by author. 13 August 2017.
  30. Muslimova, Ediye, ed. Deportatsia Krimskih Tatar 18 Maya 1944. Kak eto bilo. Simferopol: Odzhak, 2004.
  31. Nadiye, 1951. Interview by author. 9 January 2014.
  32. Nariman, 1962. Interview by author. 15 August 2015
  33. Nazim, 1936. Interview by author, 10 August 2017.
  34. Osman, 1967. Interview by author. 12 August 2015.
  35. Pohl, J. Otto. Ethnic Cleansing in the USSR, 1937–1949. Connecticut: Greenwood press, 1999.
  36. Pohl, J. Otto. “The Deportation and Fate of the Crimean Tatars”.
  37. Paper presented at the 5th Annual World Convention of the Association for the Study of Nationalities, New York, April 2000.
  38. Rasim, 1939. Interview by author. 10 January, 2014.
  39. Refat, 1975. Interview by author. 29 July 2015.
  40. Remziye, 1958. Interview by author. 9 January 2014.
  41. Revziye, 1953. Interview by author. 10 January 2014.
  42. Rustem, 1951. Interview by author. 8 January 2014.
  43. Schulz Helena, Hammer, Juliane. The Palestinian diaspora: Formation of identities and politics of homeland. London and New York: Routledge, 2003.
  44. Shefika, 1950. Interview by author. 10 August 2015
  45. Soboleva, Olena. “Formuvannya obrazu etnichnoi batkivshini krimskih tatar v umovah repatriaziyi ta oblashtuvannya v AR Krim.” Materialy do Ukrainskiyoi Etnologiyi 10 (2010): 44–51.
  46. Soboleva, Olena. “Islamski tradiciyi u vesilli krimskih tatar kinzya 19 – pochatku 20 stolittya.” Etnichna Istoria narodiv Evropy 25 (2008): 74–81.
  47. Stronski, Paul Michael .“Forging a Soviet city: Tashkent, 1937–1966.” PhD diss., Stanford University, 2003.
  48. The Tatars of Crimea: Return to the Homeland, ed. Edward Allworth. Dukham and London: Duke University Press, 1998.
  49. Tölölyan, Khachig. “Rethinking Diaspora(s): Stateless Power in the Transnational Moment.” Diaspora: A Journal of Transnational Studies 5, 1 (1996): 3–36. doi: https://doi.org/10.1353/dsp.1996.0000
  50. Uehling, Greta. Beyond memory: the Crimean Tatars’ deportation and return. New York: Macmillan, 2004. doi: https://doi.org/10.1111/j.0964-0282.2007.00023_25.x
  51. Uehling, Greta. “Having a Homeland: Recalling the Deportation, Exile and Repatriation of Crimean Tatars to their Historic Homeland.” PhD diss., University of Michigan, 2000.
  52. Ulker, 1968. Interview by author. 28 October 2013.
  53. Usta, 1934. Interview by author. 12 August 2015.
  54. Venera, 1959. Interview by author. 30 October 2013.
  55. Vozgrin, Valeriy. Istoricheskie sudbi Krimskih Tatar, Tom 4. Simferopol: Kartbaba prodaksh, 2014.
  56. Vyatkin, Arkadiy. “Sredneaziatskiy tupik: prichini vozniknoveniya, mashtabi, puti vihoda.” in Krimskie tatari: Problemi repatriatsii, edited by Arkadiy Vyatkin and Eduard Kulpin, 120–133. Moskva: Institut vostokovedenia RAN, 1997.
  57. Williams, Brian G. “A Community Reimagined. The Role of ‘Homeland’ in the Forging of National Identity: The Case of the Crimean Tatars.” Journal of Muslim Minority Affairs 17, no. 2 (2007): 225–252. doi: https://doi.org/10.1111/j.0964-0282.2007.00023_25.x
  58. Williams, Brian G. The Crimean Tatars. From Soviet genocide to Putin`s conquest. New York: Oxford University Press, 2016.
  59. Williams, Brian G. The Crimean Tatars. The Diaspora Experience and the Forging of a Nation. Boston: Brill, 2001.
  60. Zera, 1959. Interview by author. 30 October 2013.
  61. Zevid, 1939. Interview by author, 10 August 2017.
  62. Zuriye, 1968. Interview by author. 29 July 2017.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kisly, Martin-Oleksandr. 2019. «Кримські татари в Узбекистані: між спільним та іншуванням». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 2 (Грудень):41-55. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.41-55.

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Martin-Oleksandr Kisly

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).