Військове мистецтво Богдана Хмельницького та інших козацьких командувачів протягом 1648–1651 рр.: досягнення, недоліки і невтішний фінал

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.67-73

Ключові слова:

Богдан Хмельницький, повстання, воєнне мистецтво, козаки, коронна армія

Анотація

Повстання Б. Хмельницького стало поворотною подією в історії Речі Посполитої, а 1648 р. історики слушно вважають за момент, що розмежовує часи її слави й могутності від доби упадку. Поразки коронних військ під Корсунем, Пилявцями, Батогом тощо, фактичні «капітуляції» під Зборовом і Жванцем засвідчили не лише кризу старопольського військового мистецтва, а й складну суспільно-економічну ситуацію в польсько-литовській державі. Розсудливим намаганням вирішити «козацьке питання» мирним шляхом бракувало передбачливості й сміливості, а спроби реформування державного устрою були зведені нанівець унаслідок громадянської війни (рокошу Любомирського) 1665–1666 рр. Козацька Україна (Гетьманщина) також переживала складні часи: здобуту в 1649 р. фактичну незалежність від Речі Посполитої вже за п’ять років було формально втрачено; козацьке військове мистецтво після короткочасного підйому в середині XVII ст., через брак реформ, які майже неможливо було проводити в умовах безкінечних воєн, а також брак відповідної волі у більшості наступних після Б. Хмельницького гетьманів, швидко стало на шлях невідворотної стагнації. Головною метою статті є оцінка розвитку військового мистецтва Богдана Хмельницького та інших козацьких командувачів протягом 1648–1651 рр., аналіз їхніх успіхів і помилок у цей часовий проміжок, а також пояснення причин великих козацько-татарських перемог у перші роки повстання під проводом Хмельницького. Наприкінці дослідження я пояснюю, чому знані звитяги з 1648–1651 рр., а також комплекс соціально-економічно-політичних змін, що мав місце на землях сучасної України в середині XVII ст., закінчилися де-факто поразкою.

 

Матеріал надійшов 10.03.2019

Біографія автора

Ivan Gavryliuk, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

магістр історії НаУКМА, PhD, кандидат історичних наук

i.havryliuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Arhiv Jugo-Zapadnoj Rossii, ch. 3, t. 4, Kiev, 1914.
  2. Biernacki, Witold. Łojów 31 lipca 1649. Działania wojenne na Litwie w latach 1648–1649, Zabrze-Tarnowskie Góry: Inforteditions, 2014.
  3. Biernacki, Witold. Żółte Wody-Korsuń 1648, Warszawa: Bellona, 2008.
  4. Chuhlib, Taras. Kozaky i tatary. Ukrainsko-krymski sojuzy 1500–1700 rokiv. Kyiv: Vydavnychyj dim “Kyevo-Mohylianska akademia”, 2017.
  5. Dokumenty ob Osvoboditelnoj vojne ukrainskogo naroda 1648–1654 gg, sost. P. Gudzenko, Kiev, 1965.
  6. Franz, Maciej. “Król i hetman. Rozważania na tle postaci Mikołaja Potockiego”. In Wobec króla i Rzeczpospolitej. Magnateria w XVI–XVIII wieku, red. E. Dubas-Urwanowicz i J. Urwanowicz, 689–703. Kraków: Avalon, 2012.
  7. Gorowyj, Anatolij. Zabutyj mytropolyt Sylwestr Kosow. Kyiv: Nash chas, 2015.
  8. Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu “Ogniem i Mieczem” (1648–1651), wstęp i oprac. M. Nagielski. Warszawa, 1999.
  9. Teodorczyk, Jerzy. “Dramat jazdy polskiej. Przyczyny porażek wojsk koronnych w walkach z Kozakami zaporoskimi w latach 1648–1652”. In Epoka “Ogniem i mieczem” we współczesnych badaniach historycznych, red. M. Nagielski, 121–137. Warszawa: DIG, 2000.
  10. Tsentralnyj derzavnyj istorychnyj arhiv Ukrajny, m. Kyiv. f. 28, op. 1, spr. 85.
  11. Wasilewski, Dariusz. Hetman wielki koronny Mikołaj Potocki – hetman zhańbiony? Warszawa: Prohibita, 2016.

##submission.downloads##

Як цитувати

Gavryliuk, Ivan. 2019. «Військове мистецтво Богдана Хмельницького та інших козацьких командувачів протягом 1648–1651 рр.: досягнення, недоліки і невтішний фінал». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 2 (Грудень):67-73. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.67-73.