DOI: https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.67-73

Військове мистецтво Богдана Хмельницького та інших козацьких командувачів протягом 1648–1651 рр.: досягнення, недоліки і невтішний фінал

Ivan Gavryliuk

Анотація


Повстання Б. Хмельницького стало поворотною подією в історії Речі Посполитої, а 1648 р. історики слушно вважають за момент, що розмежовує часи її слави й могутності від доби упадку. Поразки коронних військ під Корсунем, Пилявцями, Батогом тощо, фактичні «капітуляції» під Зборовом і Жванцем засвідчили не лише кризу старопольського військового мистецтва, а й складну суспільно-економічну ситуацію в польсько-литовській державі. Розсудливим намаганням вирішити «козацьке питання» мирним шляхом бракувало передбачливості й сміливості, а спроби реформування державного устрою були зведені нанівець унаслідок громадянської війни (рокошу Любомирського) 1665–1666 рр. Козацька Україна (Гетьманщина) також переживала складні часи: здобуту в 1649 р. фактичну незалежність від Речі Посполитої вже за п’ять років було формально втрачено; козацьке військове мистецтво після короткочасного підйому в середині XVII ст., через брак реформ, які майже неможливо було проводити в умовах безкінечних воєн, а також брак відповідної волі у більшості наступних після Б. Хмельницького гетьманів, швидко стало на шлях невідворотної стагнації. Головною метою статті є оцінка розвитку військового мистецтва Богдана Хмельницького та інших козацьких командувачів протягом 1648–1651 рр., аналіз їхніх успіхів і помилок у цей часовий проміжок, а також пояснення причин великих козацько-татарських перемог у перші роки повстання під проводом Хмельницького. Наприкінці дослідження я пояснюю, чому знані звитяги з 1648–1651 рр., а також комплекс соціально-економічно-політичних змін, що мав місце на землях сучасної України в середині XVII ст., закінчилися де-факто поразкою.

 

Матеріал надійшов 10.03.2019


Ключові слова


Богдан Хмельницький; повстання; воєнне мистецтво; козаки; коронна армія

Повний текст:

PDF

Посилання


Arhiv Jugo-Zapadnoj Rossii, ch. 3, t. 4, Kiev, 1914.

Biernacki, Witold. Łojów 31 lipca 1649. Działania wojenne na Litwie w latach 1648–1649, Zabrze-Tarnowskie Góry: Inforteditions, 2014.

Biernacki, Witold. Żółte Wody-Korsuń 1648, Warszawa: Bellona, 2008.

Chuhlib, Taras. Kozaky i tatary. Ukrainsko-krymski sojuzy 1500–1700 rokiv. Kyiv: Vydavnychyj dim “Kyevo-Mohylianska akademia”, 2017.

Dokumenty ob Osvoboditelnoj vojne ukrainskogo naroda 1648–1654 gg, sost. P. Gudzenko, Kiev, 1965.

Franz, Maciej. “Król i hetman. Rozważania na tle postaci Mikołaja Potockiego”. In Wobec króla i Rzeczpospolitej. Magnateria w XVI–XVIII wieku, red. E. Dubas-Urwanowicz i J. Urwanowicz, 689–703. Kraków: Avalon, 2012.

Gorowyj, Anatolij. Zabutyj mytropolyt Sylwestr Kosow. Kyiv: Nash chas, 2015.

Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu “Ogniem i Mieczem” (1648–1651), wstęp i oprac. M. Nagielski. Warszawa, 1999.

Teodorczyk, Jerzy. “Dramat jazdy polskiej. Przyczyny porażek wojsk koronnych w walkach z Kozakami zaporoskimi w latach 1648–1652”. In Epoka “Ogniem i mieczem” we współczesnych badaniach historycznych, red. M. Nagielski, 121–137. Warszawa: DIG, 2000.

Tsentralnyj derzavnyj istorychnyj arhiv Ukrajny, m. Kyiv. f. 28, op. 1, spr. 85.

Wasilewski, Dariusz. Hetman wielki koronny Mikołaj Potocki – hetman zhańbiony? Warszawa: Prohibita, 2016.






Copyright (c) 2019 Ivan Gavryliuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.