Поради про репродукцію у медичних текстах у ранньомодерній Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.74-84

Ключові слова:

історія медицини, сексуальність, репродуктивне здоров’я, ранньомодерна медицина, історія тіла

Анотація

Ранньомодерна медицина все ще багато в чому спиралася на медичну традицію класичної античності з її вірою в існування чотирьох гуморів, які нібито домінували у тілах людей і впливали на здоров’я і хвороби. Саме в такому контексті уявляли і процеси, пов’язані з репродукцією. Багато медичних текстів, як друкованих, так і рукописних, що їх використовували на ранньомодерних українських землях, у своїх рекомендаціях про репродукцію та репродуктивне здоров’я чоловіків і жінок дотримувались принципів гуморальної медицини. Ці рекомендації зверталися до багатьох проблем, зокрема ускладнень із зачаттям та нерегулярних місячних у жінок. Медичні поради, назагал, були доволі щедрі, коли йшлося про проблеми із репродукцією. Якщо не спрацьовував один метод, то ці тексти завжди мали ще багато інших на вибір. Наприклад, деякі тексти зверталися до ренесансної неоплаточнічної традиції і рекомендували засоби симпатичної магії та інших видів природної магії. Згідно з цими рекомендаціями, деякі дні й деякі види їжі вважали небажаними для людей, які прагнули зачати дитину, але були й такі, що навпаки нібито сприяли зачаттю. У ранньомодерних медичних текстах жінок частіше, ніж чоловіків, вважали неплідними чи принаймні саме з ними пов’язували заваду до успішного зачаття. Наприклад, однією із найбільших проблем жіночого репродуктивного здоров’я вважали нерегулярні місячні, про що розлого писали майже всі медичні порадники. Отже, маємо приклад того, як медичний дискурс конструював і контролював людські тіла, особливо жіночі.

 

Матеріал надійшов 10.03.2019

Біографія автора

Kateryna Dysa, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

PhD, кандидат історичних наук, доцент НаУКМА

dysakl@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bell, Rudolph M. How to Do It. Guides to Good Living of Renaissance Italians. Chicago and London: University of Chicago Press, 1999. doi: https://doi.org/10.1086/ahr/105.4.1416
  2. Crawford, Katherine. European Sexualities, 1400–1800. Cambridge: Cambridge University press, 2007.
  3. Crawford, Patricia. “Attitudes to Menstruation in Seventeenth-Century England.” Past and Present 91 (May 1981): 47–73. doi: https://doi.org/10.1093/past/91.1.47
  4. Dysa, K. L. “Astrolohiia u hospodars’kykh poradnykakh Get`manschyny XVIII st.”. In Ukrayins’ke nebo. Studiyi nad istoriieiu astronomiyi v Ukrayini, 202–210. L’viv: Instytut prykladnykh problem mekhaniky i matematyky im. Ya. S. Pidstryhacha.
  5. Falimirz, Stefan. O ziolach y o moczy ich, o paleniu wodek z zioł, o oleykach przyprawianiu, o rzeczach zamorskich. Kraków: Florian Unglerius, 1534.
  6. Fissell, Mary. “Gender and Generation: Representing Reproduction in Early Modern England.” Gender and History 7 (1995): 433–456. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-0424.1995.tb00035.x
  7. Galen, Klavdij. O naznachenii chasteaj chelovecheskogo tela. Per. S. P. Kondrat’eva, red. V. N. Ternovskogo. Moskva: Meditsina, 1971.
  8. Haur, Jakub Kazimierz. Skład abo Skarbiec znakomitych siekretów ekonomijej ziemiańskiej. Kraków, wdrukarni Mikołaia Alexandra Schedla, 1693.
  9. Hitchcock, Tim. English Sexualities 1700–1800. London: Palgrave Macmillan, 1997.
  10. NAN Ukrayiny, 2014.
  11. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskogo (ІR NBU). F. Nezh. 146, 1773 р. 422 f.
  12. ІR NBU. F. 1, No 759. 124 f.
  13. ІR NBU. F. 1, No 5445. 134 f.
  14. ІR NBU. F. 1, No 6308. 6 f.
  15. ІR NBU. F. 1, No 7574. 85 f.
  16. ІR NBU. F. 1, No 7580. 1 f.
  17. ІR NBU. F. 1, No 7586. 10 f.
  18. ІR NBU. F. 30, No 122. 186 f.
  19. ІR NBU. F. 30, No 132. 114 f.
  20. Kuchanowicz, Zbigniew. Miłość staropolska. Wzory – uczuciowość – obyczje erotyczne XVI–XVIII wieku. Łodź: Wydawictwo Łódzkie, 1982.
  21. Laquer, Thomas. Making Sex. Body and Gender from the Greeks to Freud. Cambridge, MASS.; Harvard University Press, 1992.
  22. Lindemann, Mary. Medicine and Society in Early Modern Europe. Cambridge: Cambridge University Press, 2006.
  23. Martensen, Robert. “The Transformation of Eve: Women’s Bodies, Medicine and Culture in Early Modern England.” In Sexual Knowledge, Sexual Science: The History of Attitudes to Sexuality. Ed. by Roy Porter and Mikulas Teich, 107–133. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. doi: https://doi.org/10.1086/ahr/101.4.1178-a
  24. Pedemontan, Alexy. Taiemnice nie tylko ku leczemiu rozmaitych chorob aby gospodarzom і zemcielnikom i t.d. potrzebuie z łacinskiego tłomaczenica Jana Jakuba Wekera. Krakow: Marcin Andrzeiowczyk, 1620.
  25. Roper, Lyndal. Oedipus and the Devil: Witchcraft, Sexuality and Religion in Early Modern Europe. London: Routledge, 1994. doi: https://doi.org/10.1017/s0268416097302719
  26. Siennik, Marcin. Herbarz, to jest ziół tutecznych, postronnych i zamorskich opisanie, co za moc mają, a jako ich używać tak ku przestrzeżeniu zdrowia ludzkiego, jako ku uzdrowieniu rozmaitych chorób, teraz nowo wedle herbarzów dzisiejszego wieku i innych zacnych medyków poprawiony. Kraków: drukarnia M. Szarffenberg, 1568.
  27. Shorter, Edward. Women’s bodies. A social history of Women’s Encounter with Health, Ill-Health, and Medicine. London, 1983. doi: https://doi.org/10.4324/9781315135885
  28. Śpiczyński, Hieronim. O ziołach tutecznych i zamorskich i o mocyich, a k temu księgi lekarskie. Kraków: Florian Unglerius, 1542.
  29. Syreniusz, Szymon. Zielnik herbarzem z języka łacińskiego zowią. To iest opisanie własne imion kształtu przyrodzenia skutków imocy ziół wszelakich. Kraków: Bazyli Skalski, 1613.
  30. Zaborowska, Bożena. “Pomoc przy porodach w Rzeczpospolitej w epoce Nowożytnej w świetle zielników i poradników medycznych.” Wśród córek Eskulapa. Szkice z dziejów medycyny i higieny w Rzeczpospolitej XVI–XVIII wieku. Red. Andrzeja Karpińskiego, 279–312. Warszawa, Wydawnictwo DiG, 2009.

##submission.downloads##

Як цитувати

Dysa, Kateryna. 2019. «Поради про репродукцію у медичних текстах у ранньомодерній Україні». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 2 (Грудень):74-84. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2019.2.74-84.

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Kateryna Dysa

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).