Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: «женщина» – «полурабочая» – «рабочая» (на прикладі цукрових заводів Київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.)

Автор(и)

  • Ihor Karpenko магістр історії НаУКМА, аспірант Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА, Україна https://orcid.org/0000-0002-5010-3628

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2021.4.23-28

Ключові слова:

цукрова промисловість, жіноча праця, кваліфікована/некваліфікована праця, Російська імперія, професійний статус

Анотація

У статті автор розглядає проблему визначення статусу жінки в цукровій промисловості Російської імперії пореформеного періоду. На прикладі цукрових заводів Київської губернії 1880-х – 1905 рр. проілюстровано складний процес визначення ролі та місця жінки у професійній структурі промислових закладів такого типу. Адже жінки здебільшого поповнювали склад некваліфікованої частини робітництва, залишаючись у нижній частині ієрархії промислового робітництва. І якщо розподіл робітників чоловіків здійснювався здебільшого за параметром «кваліфікації» (кваліфікований/не- кваліфікований робітник), то жінок – за гендерним параметром.
Архівні матеріали фондів фабричної інспекції та внутрішньозаводської документації свідчать, що жінок-працівниць найчастіше виокремлювали в категорію «женщина», рідше – «полурабочая», а ще рідше – «рабочая». Такий розподіл суттєво відрізнявся від розподілу серед чоловічої частини робітництва («рабочий/полурабочий»). Адже жінку, яка працювала у промисловому просторі, сприймали переважно не як повноцінну одиницю трудового ресурсу, а як доповнення до кваліфікованої чоловічої праці. Однак запропонована автором цього дослідження модель («женщина» – «по- лурабочая/рабочая») відкрила інший кут зору, згідно з яким професійна позиція жінки не була чітко зафіксованою і де-факто могла змінюватись, незалежно від типу виконуваної роботи (кваліфікована чи некваліфікована). Все дає змогу стверджувати, що доба індустріалізації та модернізації все-таки надавала жінкам (хоч і незначний) простір можливостей для реалізації власної праці.

Біографія автора

Ihor Karpenko, магістр історії НаУКМА, аспірант Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

ihor.karpenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Buravchenko, Ruslan. “Tekhnichne zabezpechennia tsukrovoi promyslovosti Ukrainy u XIX st.”. Problemy istorii Ukrainy ХІХ – pochatku ХХ st. 6 (2003): 41–48.
  2. Hobsbaum, Erikh. “Nova zhinka”. In Hendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo. Ed. Hentosh Liliany, Kis Oksany, 74–97. Lviv: VNTL Klasyka, 2003.
  3. Lucassen, Jan. “The workers: New development in labor history since the 1980s”. In The lifework of a labor historian: Essays in Honor of Marcel van der Linder. Ed. Bosma Ulma and Hofmeester Karin, Leiden/Boston: Brill, 2018.
  4. Rose, Sonya. Gender and Class in Ninetheen Century England. London: Routledge, 1992.
  5. Simonton, Debora. A history of European women’s work 1700 to the Present. London: Routledge 11 New Fetter Lane, 1998.
  6. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. F. 442, op. 533, spr. 205; f. 442, op. 542, spr. 18; f. 442, op. 623, spr. 364; f. 442, op. 633, spr. 496; f. 574, op. 1, spr. 64; f. 574, op. 1, spr. 551; f. 574, op. 1, spr. 688; f. 575, op. 1, spr. 3; f. 575, op. 1, spr. 4; f. 575, op. 1, spr. 5; f . 575, op. 1, spr. 6; f. 575, op. 1, spr. 42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-01

Як цитувати

Karpenko, Ihor. 2021. «Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: «женщина» – «полурабочая» – ‘рабочая’ (на прикладі цукрових заводів Київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.)». Наукові записки НаУКМА. Історичні науки 4 (Грудень):23-28. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2021.4.23-28.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Історичні науки

Розділ

ЛЮДИНА ЯК СУБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄКТ: ВІД ІДЕЙ ПРОСВІТНИЦТВА ДО ПОСТКОМУНІСТИЧНИХ ДИСКУСІЙ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ihor Karpenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).