Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: «женщина» – «полурабочая» – «рабочая» (на прикладі цукрових заводів Київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.)

Автор(и)

  • Ihor Karpenko магістр історії НаУКМА, аспірант Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5010-3628

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-3417.2021.4.23-28

Ключові слова:

цукрова промисловість, жіноча праця, кваліфікована/некваліфікована праця, Російська імперія, професійний статус

Анотація

У статті автор розглядає проблему визначення статусу жінки в цукровій промисловості Російської імперії пореформеного періоду. На прикладі цукрових заводів Київської губернії 1880-х – 1905 рр. проілюстровано складний процес визначення ролі та місця жінки у професійній структурі промислових закладів такого типу. Адже жінки здебільшого поповнювали склад некваліфікованої частини робітництва, залишаючись у нижній частині ієрархії промислового робітництва. І якщо розподіл робітників чоловіків здійснювався здебільшого за параметром «кваліфікації» (кваліфікований/не- кваліфікований робітник), то жінок – за гендерним параметром.
Архівні матеріали фондів фабричної інспекції та внутрішньозаводської документації свідчать, що жінок-працівниць найчастіше виокремлювали в категорію «женщина», рідше – «полурабочая», а ще рідше – «рабочая». Такий розподіл суттєво відрізнявся від розподілу серед чоловічої частини робітництва («рабочий/полурабочий»). Адже жінку, яка працювала у промисловому просторі, сприймали переважно не як повноцінну одиницю трудового ресурсу, а як доповнення до кваліфікованої чоловічої праці. Однак запропонована автором цього дослідження модель («женщина» – «по- лурабочая/рабочая») відкрила інший кут зору, згідно з яким професійна позиція жінки не була чітко зафіксованою і де-факто могла змінюватись, незалежно від типу виконуваної роботи (кваліфікована чи некваліфікована). Все дає змогу стверджувати, що доба індустріалізації та модернізації все-таки надавала жінкам (хоч і незначний) простір можливостей для реалізації власної праці.

Біографія автора

Ihor Karpenko, магістр історії НаУКМА, аспірант Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

ihor.karpenko@ukma.edu.ua

Посилання

Buravchenko, Ruslan. “Tekhnichne zabezpechennia tsukrovoi promyslovosti Ukrainy u XIX st.”. Problemy istorii Ukrainy ХІХ – pochatku ХХ st. 6 (2003): 41–48.

Hobsbaum, Erikh. “Nova zhinka”. In Hendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo. Ed. Hentosh Liliany, Kis Oksany, 74–97. Lviv: VNTL Klasyka, 2003.

Lucassen, Jan. “The workers: New development in labor history since the 1980s”. In The lifework of a labor historian: Essays in Honor of Marcel van der Linder. Ed. Bosma Ulma and Hofmeester Karin, Leiden/Boston: Brill, 2018.

Rose, Sonya. Gender and Class in Ninetheen Century England. London: Routledge, 1992.

Simonton, Debora. A history of European women’s work 1700 to the Present. London: Routledge 11 New Fetter Lane, 1998.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. F. 442, op. 533, spr. 205; f. 442, op. 542, spr. 18; f. 442, op. 623, spr. 364; f. 442, op. 633, spr. 496; f. 574, op. 1, spr. 64; f. 574, op. 1, spr. 551; f. 574, op. 1, spr. 688; f. 575, op. 1, spr. 3; f. 575, op. 1, spr. 4; f. 575, op. 1, spr. 5; f . 575, op. 1, spr. 6; f. 575, op. 1, spr. 42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-01

Номер

Розділ

ЛЮДИНА ЯК СУБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄКТ: ВІД ІДЕЙ ПРОСВІТНИЦТВА ДО ПОСТКОМУНІСТИЧНИХ ДИСКУСІЙ